Археологічна колекція музею Херсонського державного університету (Самойленко І.Ю.)
Самойленко І.Ю. (м. Херсон)
Останнім часом намітилися нові світові тенденції у ставленні до вузівських музеїв та музейних зібрань університетів. Переважна більшість провідних українських ВНЗ мають значні наукові і навчальні колекції, музеї власної історії, але їх діяльність і склад колекцій залишаються недостатньо висвітленими.
У 2011 р. Міжнародна науково-практична конференція, організована Українським комітетом Міжнародної Ради Музеїв (ІСОМ України) разом з провідними університетами України започаткувала Секцію університетських музеїв і колекцій. Музейні заклади провідних українських вузів (Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут», Державний політехнічний музей при НТУУ «КПІ» і Національний університет «Києво-Могилянська академія») та представники музеїв з більш як тридцяти вищих навчальних закладів у різних регіонах України, а також науковці із закордонних університетів (Регенсбурзького університету (Німеччина), Римського «Ля Сапієнца» (Італія), університету Луї Пастера у Страсбурзі і Паризького університету Південь XI (Франція), Єреванського державного університету (Вірменія), Московської архітектурної державної академії (Росія) та ін.) визначили основне коло проблем, пов’язаних з університетською музейною спадщиною. Основні рішення конференції стосувалися питань узгодження нормативно-правової бази, визначеності місця музеїв у структурах університетів, було поставлено питання про необхідність укладення довідника про університетські колекції та музеї тощо [2].
Серед університетських музейних надбань значну роль відіграють археологічні колекції. Більшість з них залишається поза увагою дослідників, недостатньо використовуються у навчальному процесі. На сьогодні в Україні працює близько 100 археологічних експедицій при ВНЗ, які накопичують багаті колекції [1, с. 14]. Постає необхідність у їх систематизації, частковому або повному введенні археологічних матеріалів до наукового обігу, визначенні місця та ролі цих колекцій у науковій та навчальній роботі в університеті.
Херсонський державний університет (далі — ХДУ) має власний музей заснований у 1998 р. Після реекспозиції у 2002 р. музей був відкритий у новому приміщенні. Уніфікований паспорт музею ХДУ виданий Херсонським краєзнавчим музеєм 6 вересня 2002 року. Від 14 листопада 2004 року музей отримав відомчу реєстрацію при закладі освіти системи Міністерства освіти і науки України (свідоцтво № 21-94).
Археологічна колекція є важливою складовою загального музейного фонду ХДУ. Основним джерелом надходження до цих колекцій є польові дослідження археологічної експедиції ХДУ на Білозерському поселенні та одного сезону (2007 р.) на поселенні біля Новозбур’ївки. Колекція систематично поповнюється з 1998 року.
Допоміжний фонд археологічної колекції університетського музею складають археозоологічні матеріали, кістки риб, антропологічні знахідки, з якими працюють дослідники київських наукових установ -Назарова Т.А., Журавльов О.П., Яніш Є.Ю.
Комплектування археологічного фонду музею ХДУ має науковий характер і, також, визначається потребами навчального процесу. До загальних критеріїв відбору знахідок можна віднести інформативність та репрезентативність знахідок. Специфічні критерії пов’язані з конкретною пам’яткою — Білозерським поселенням, з якого походять предмети (матеріал, техніка виготовлення, датування, форма, розмір та ін.). Предмети і інших пам’яток Херсонської області потрапили до колекції як дарування.
Основний масив знахідок в археологічній колекції ХДУ відноситься до матеріалів Білозерського поселення. На даний момент колекція предметів з Білозерського поселення налічує 4164 одиниці зберігання (за інвентарними описами), що походять з одного розкопу IV (див. Таблицю 1). Різницю у кількості знайдених предметів можна пояснити відмінностями в об’ємах робіт (відкрита площа розкопу), кількості грунтових об’єктів, ступенем зруйнованості культурного шару тощо.
Таблиця 1.
Рік робіт на поселенні Об’єм робіт (площа, м2) Кількість знахідок в колекції
1998 301 290
1999 225 194
2001 300 226
2002 275 337
2003 225 465
2004 463 534
2005 287 285
2006 225 252
2007 150 208
2009 225 428
2010 300 266
2011 225 243
2012 250 337
Нумерація списків та інвентарних номерів предметів є окремою для кожного року, тобто знахідки кожного польового сезону — це окрема польова колекція. Археологічна експедиція проводиться як навчальна практика для студентів спеціальності “Історія”. Саме зміною навчальної програми пояснюється відсутність польових сезонів та їх колекцій у 2000 та 2008 рр.
Інвентарні описи містять паспортні дані знахідок, що були взяті до колекції музею ХДУ. Це наступні характеристики: порядковий номер знахідки; короткий опис артефакту; метричні характеристики; техніка та матеріал, з якого виготовлений предмет; місце, де було знайдено артефакт; особливі примітки. В особливих примітках може бути визначено ступінь збереженості знахідки, зазначатись про наявність графіті, діпінті, можливості для реконструкції тощо.
Зруйнованість культурного шару на Білозерському поселенні плантажною оранкою та зрошувальними рівчаками спричинює високу ступінь фрагментарності предметів, які, тим не менш, не втрачають своєї інформативності. Тому, відповідно, загальна кількість знахідок може змінюватися в ході наукового опрацювання колекції, реставрації окремих предметів і т.д. Окрему частину колекції складають антропологічні та археозоологічні матеріали, проби ґрунтів, зразки обвугленого дерева, мотузок та ін.
Крім археологічних колекцій Білозерського поселення, в музеї ХДУ зберігаються матеріали Новозбур’ївського поселення (202 од. зб.), окремі знахідки з різних пам’яток Херсонської області: поселень Глубока Пристань, Золотий мис, Ягорлицького та ін.
Формування археологічної колекції музею Херсонського державного університету можна співвіднести з принципами комплектування державних музейних установ, що забезпечує ґрунтовну наукову та навчальну роботу університету.
Список джерел та літератури:
- Козак Д.Н. Стан та перспективи охорони і дослідження археологічної спадщини в Україні / Матеріали спільного засідання Головної Ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури і вченої ради Інституту археології НАН України. / Д.Н. Козак — К.: 2009. — 40 с.
- Університетські музеї: європейський досвід, та українська практика, 16 Грудня 2011// [Електронний ресурс] //Режим доступу: http://www.museum-ukraine.ora.ua/index.nhp?go=News&in=vievv&id=6348