Одного з жарких серпневих днів по вулиці Суворова йшов високий худорлявий хлопець в тсоавіахімовській пілотці набакир. Чимось заклопотаний, він не звертав ні на кого уваги. Поруч рухалась колона тракторів і автомашин з важкими причепами, покритими брезентом, хоч до війни по цій вулиці не ходили пі грузовики, (далее…)
Обстановка на фронті складалась несприятливо. Ворог просувався в глиб країни. В липні фашистські війська уже стояли біля стін Ленінграда, на підступах до Києва. Героїчно билась Одеса. Важко було змиритися з думкою про необхідність залишити рідне гніздо, кинути напризволяще дім, землю, завод.
Але так (далее…)
Фашистські агресори гадали буквально за кілька місяців завоювати Радянську державу. Було очевидно одне — боротьба буде не на життя, а на смерть. І радянські люди, охоплені гарячим прагненням відстояти завоювання Жовтня, одностайно заявили про свою готовність не шкодувати життя заради повної перемоги.
Вже (далее…)
На початку 1940 р. на адресу колективу заводу надійшла радісна звістка. Народний комісаріат харчової промисловості Г.РСР і ЦК профспілки працівників консервної промисловості у своїй телеграмі повідомляли: «Рішенням жюрі вашому заводу за підмінну роботу в 1939 р. присуджується перехідний Червоний прапор. (далее…)
В кінці серпня 1937 р., виступаючи з доповіддю на заводських партійних зборах, головний інженер С. В. Кибанов запропонував розпочати боротьбу за випуск одного мільйона банок консервів за добу.
Комуністи одностайно підтримали цю пропозицію, і уже наступного дня в усіх цехах, на сировинних пунктах і (далее…)
Трудові успіхи колективу заводу, одного з передових консервних підприємств, стали відомі не тільки на Україні, а й в усій країні.
Плани першої п’ятирічки підприємство успішно завершило. В другій колектив взяв підвищені зобов’язання. Текст їх вирішили дещо незвичайним способом доставити в Київ. Було (далее…)
Зростав і розвивався завод, ріс і його колектив, вдосконалювали свою майстерність робітники, інженери і техніки. Міцніли партійна, профспілкова й комсомольська організації. До 1934 р. парторганізація молодого підприємства була однією з найбільших у Херсоні й налічувала понад сто комуністів.
Партійна, (далее…)
Заводу не вистачало кадрів, матеріалів та інструментів. Крім того, не менш гостро стояло питання про сировинну базу. В 1933 р. завод нарощував потужності і розширював асортимент продукції. Він почав виробляти ікру з кабачків і баклажанів, фаршировані овочами томати і перець, томат-пасту, компоти, а також (далее…)
Майже сорок років пропрацював на підприємстві Ісаак Зіно-иійопич Кравцов. На різних посадах побував, а в той час, про який піде мова, він був постачальником.
Багато труднощів виникло у будівельників, які споруджували комбінат, монтажників, що налагоджували устаткування, консервників, котрі випускали (далее…)
В серпні 1932 р. розпочали монтаж основних технологічних цехів. В жовтні 1934 р. роботи було завершено. Але продуктивна віддача цехів була низькою: машини і механізми використовувались не на повну силу і не давали того, що могли дати. Основна причина — нестача кадрів. Робітники, які приходили на завод, (далее…)
Настав час радісних передпускових днів. Комсомольська бригада Павла Пилипенка на три доби раніше строку виконала завдання по оштукатуренню нижньоварного цеху. Потім рапортувала про дострокове спорудження димової труби котельного цеху бригада комуніста тов. Рядченка. Муляри бригади на шість діб випередили (далее…)
Катерину Йосипівну Матвієнко, нині пенсіонерку, а в ті роки секретаря комсомольського осередку, худорляву, розумну і метку сімнадцятирічну дівчину, звали просто Катею.
Катерина Йосипівна розповідає:
— Ніякі труднощі не були для нас страшними. Жили, правда, бідно: спали на соломі, часто в неопалюваних, (далее…)
Як тільки розгорнулись роботи по створенню проекту, партійні і радянські організації міста почали добирати необхідні кадри робітників-будівельників. Газета «Наддніпрянська правда» багато й докладно розповідала про завод.
Звістка про те, що в Херсоні починається велике будівництво, розлетілась по Україні (далее…)
Розробляючи плани соціалістичного будівництва, В. І. Ленін вказував: «Ніяка соціалістична країна неможлива, як держава робітничо-селянської влади, якщо вона не може спільними зусиллями робітників і селян зібрати такий продовольчий фонд, щоб забезпечити на прожиток робітників, зайнятих промисловістю, (далее…)
Старший слюсар-регулювальник консервного цеху комбінату Юхим Тарасович Чумак прокидається рано. Він зустрічає дніпровські світанки, коли малиново ще горять плавні.
На комбінат він йде пішки: не любить автобусної метушні й штовханини, як, між іншим, й будь-хто. В ці ранкові години милується рідним (далее…)
УКАЗ
ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ СРСР
ПРО НАГОРОДЖЕННЯ
ХЕРСОНСЬКОГО КОНСЕРВНОГО КОМБІНАТУ
ОРДЕНОМ ЛЕНІНА
ЗА УСПІШНЕ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ П’ЯТИРІЧНОГО ПЛАНУ,
ДОСЯГНЕННЯ ВИСОКОГО РІВНЯ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ ПОТУЖНОСТЕЙ,
ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ І МЕХАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА НАГОРОДИТИ
ХЕРСОНСЬКИЙ КОНСЕРВНИЙ (далее…)