З сивої давнини розпочинаєіься істрія Херсона. На її зорі територією сучасного міста кочували різні племена: скіфи, сармати, гуни, печеніги, половці. У ХІ-ХІІІ ст. у гирлі Дніпра, на острові, що зветься нині Великим Потьомкінським, стояло портове місто Олешшя - головний митний і торговельний центр Київської Русі. А ще через віки, з кінця XV сторіччя, вподобали ці місця запорізькі козаки...
Сучасну ж історію Херсона можна лічити, мабуть, з 1778 року, коли за указом імператриці Катерини II князь Г.О.Потьомкін на місці колишнього козацького укріплення - Олександрійського шанцю - розпочав зводити перші військові та житлові споруди для майбутнього форпосту на півдні Російської імперії. Центром міста стала фортеця, на південь від якої розташовувалося адміралтейство. Довкіл них - Гоецький, або Купецький, та Військовий форштадти.
З Херсоном нерозривно пов'язані імена видатних російських та українських військових і політичних діячів XVIII ст.: Гоигорія Потьомкіна, Олександра Суворова, Федора Ушакова, Сидора Білого, Антона Головатого...
У 1803 році Херсон стає центром однойменної губернії. Місто розростається, виникають нові підприємства, розвивається торговельний порт. У 1815 році було засновано І чоловічу гімназію. Місто прикрасив ряд цивільних та культових споруд, а також пам'ятники Джону Говарду( 1822 р.) та князю Потьомкіну (1836р.).
У 1828 році військове суднобудування остаточно перейшло в Миколаїв, а в 1835 році була скасована Херсонська фортеця. Проте місто жило: діяли верф цивільного суднобудування (1797 p.), купецька верф (1806 p.), чавупно-ливаріїий завод Вадона, завод сільськогосподарських машин Гурєвича. На той час Херсон став важливим центром каботажної торгівлі, ланкою, що пов'язувала придніпровські міста з Миколаєвом та Одесою. Економічний підйом кінця XIX - початку XX ст. обумовив зростання культурного життя міста: виник міський театр, сінематограф Ампір", музеїстарожитностей та природознавства.
Історія Херсона часів радянської влади неоднозначна: з одного боку - це економічний підйом, заснування ряду нових підприємств; з іншого - жорстокі репресії проти інтелігенції, духовенства, руйнування пам'яток старовини. Чималих втрат завдала місту німецько-фашистська окупація 1941-1944 років...
Та все ж Херсон вистояв. Уже в післявоєнні часи його межі розширюються. Місто перетворюється на великий промисловий, сільськогосподарський та культурний центр Півдня України. Наприкінці XX - початку XXI століття разом з громадською свідомістю у херсонців зростає інтерес до історії рідного міста, його пам 'яток старовини.
У 2008 році Херсон зустрічає свій 230-річний ювілей. Місто з впевненістю крокує в XXI століття...
