1958 год
ИЗ ИНФОРМАЦИИ ХЕРСОНСКОГО ОБКОМА ПАРТИИ ЦК КОМПАРТИИ УКРАИНЫ О МАССОВО-ПОЛИТИЧЕСКОЙ И КУЛЬТУРНО-ПРОСВЕТИТЕЛЬНОЙ РАБОТЕ СРЕДИ ТРУДЯЩИХСЯ ОБЛАСТИ
26 мая 1958 г.
Масово-політичну роботу в області проводять 5800 членів товариства по розповсюдженню політичних і наукових знань, об’єднаних у 347 груп, близько 19 тис. агітаторів, об’єднаних у 995 агітколективах.
Міськоми та райкоми партії, крім лекцій, доповідей і індивідуальних бесід в містах і селах, проводять молодіжні вечори, вечори запитань і відповідей, вечори Бойової слави.
В районному Будинку культури Верхньорогачицького району 22 травня 1958 р. провели вечір Бойової слави. На вечорі було присутніх понад 450 чоловік. З спогадами про боротьбу партизанів у ворожому тилу виступив учасник партизанського з’єднання О. Ф. Федорова начальник розвідки А. Сидорченко.
Виправдовують себе і такі форми масово-політичної роботи, як проведення Дня вчителя, Дня лікаря, Дня механізатора, Дня кооператора, і особливо загально-районного дня відпочинку.
В області е 667 клубів і будинків культури. Із них 72 збудовано в 1957 р. за рахунок коштів колгоспів, радгоспів і організацій. В 1958 р. будуються ще 82 нових клуби. Форми їх роботи дуже різноманітні. При клубах і будинках культури створено 1340 гуртків художньої самодіяльності, в яких налічується біля 20 тис. гуртківців, а також гуртки крою і шитва, художньої вишивки, спортивні, агрозоогуртки. Крім демонстрування кінофільмів, постановки спектаклів і концертів, читання лекцій в клубах організуються такі популярні заходи, як усні журнали. «Сторінки» журналів ілюструються виступами художньої самодіяльності та’кінофільмами.
Робота клубів усе тісніше пов’язується з виробництвом і побутом трудящих. Це знаходить свій вияв у проведенні таких заходів, як вечори по обміну виробничим досвідом, вечори вшанування передовиків виробництва, проводи ветеранів праці, що ідуть на пенсію, проводи призивників до армії, вечори молодожонів, комсомольські весілля, вечори молодих господарок та ін.
Важливу роль в масово-політичній і культурно-виховній роботі відіграє кіно. В області приділяється велика увага будівництву кінотеатрів. В 1957 р. збудовано 4 районних і міський дитячий кінотеатр. В 1958 р. за рахунок державної позички будується ще 19 нових кінотеатрів і літніх кіноплощадок. За 1957 р. і 4 місяці 1958 р. в області проведено 5 кінофестивалів. За прикладом великих міст у Херсоні і в ряді райцентрів створюються літні кіноплощадки на подвір’ях великих комунальних будинків.
В Генічеську підготовлений до відкриття Музей дружби. Закладений обеліск пам’яті комсомольців-героїв громадянської війни в комсомольському парку Херсона. Установлено кілька меморіальних дошок на будинках м. Херсона.
Крім того, в Херсоні будується телецентр, буде відкрито планетарій з невеликою обсерваторією і астрономічною площадкою. При планетарії буде працювати лекторій…
Партархив Херсонского обкома Компартии Украины, ф. 46, оп. 1, д. 3245, л. 54—55, 57—58, 61. Подлинник.
* * *
ИЗ ДОКЛАДНОЙ ЗАПИСКИ МИНИСТРА ПРОСВЕЩЕНИЯ СОВЕТУ МИНИСТРОВ УССР ОБ ОПЫТЕ РАБОТЫ ГОЛОПРИСТАНСКОЙ И ЧЕРНОБАЕВСКОЙ СРЕДНИХ ШКОЛ ХЕРСОНСКОЙ ОБЛАСТИ ПО ВНЕДРЕНИЮ ПРОИЗВОДСТВЕННОГО ОБУЧЕНИЯ УЧАЩИХСЯ
22 октября 1958 г.
… [Виконуючи постанову уряду Української Радянської Соціалістичної Республіки] про запровадження в трьох середніх школах Херсонської області продуктивної праці в поєднанні з політехнічним навчанням» Міністерство освіти УРСР з початку 1957/58 навчального року організовало в Чорнобаївській, Василівській та Голопристанській середніх школах цієї області в порядку досвіду навчання за спеціальним планом і програмами з метою визначення найбільш доцільних та ефективних форм здійснення завдань політехнічного навчання в поєднанні з продуктивною працею учнів, посилення трудового виховання і підготовки випускників середніх шкіл до практичної діяльності в народному господарстві.
Для зміцнення навчально-матеріальної бази Міністерство сільського господарства УРСР передало цим школам трактори, комбайни та різні сільськогосподарські машини, а виконком Херсонської обласної Ради депутатів трудящих виділив школам земельні ділянки по 5 га кожній. За новим навчальним планом дослідні школи переведено на одинадцятирічний строк навчання.
Поруч з основами наук у 8—11 класах вивчаються основи сільськогосподарського виробництва: загальне землеробство, рослинництво, основи механізації та електрифікації сільського господарства, основи тваринництва. Після закінчення школи учні одержать атестат зрілості і свідоцтво про набуття кваліфікації плодоовочевода. Вони будуть підготовлені для праці в механізованому сільськогосподарському виробництві, а також для продовження освіти в очних і заочних технікумах і вузах…
Дослідні школи вже мають перші успіхи в перебудові навчально-виховної роботи, в поєднанні викладання загальноосвітніх і фахових навчальних предметів з продуктивною працею учнів в сільськогосподарському виробництві.
З метою підготовки до роботи в сільськогосподарському виробництві учні залучалися до планування сівозмін у шкільному господарстві, закладання саду, виноградників, спорудження теплиць, майстерень, до участі в механізації робіт в сільському господарстві, до збирання врожаю на колгоспних ланах.
Учні Голопристанської школи, наприклад, працюючи під керівництвом вчителів і агрономів, освоїли і розпланували земельну ділянку в 7,5 га, де посадили сад, виноградник, устаткували зрошувальну систему на площі 2,8 га, виростили високі врожаї винограду, овочевих і технічних культур.
Під час літньої навчальної практики в овочевій та садовій бригадах колгоспу ім. 12-річчя Жовтня учні цієї школи за 24 дні виробили понад 1500 трудоднів…
Учні Чорнобаївської школи вирощують молодий сад на площі 5 га, а в міжряддях саду — різні овочеві та городні культури. Вони зібрали цього року понад 10 т помідорів і 63 т буряків.
Вже цього року учні виявили уміння самостійно працювати на сільськогосподарських машинах, керувати трактором і комбайном…
Поєднання навчання з продуктивною працею позитивно вплинуло на якість знань учнів та їх успішність.
У Голопристанській школі в 1956/57 навчальному році успішність становила 93%, а в 1957/58 р., після запровадження нового навчального плану — 96%, з фахових дисциплін — 100%…
Одночасно з виробничим навчанням і набуванням спеціальності плодоовочевода учні дослідних шкіл беруть активну участь в гуртках художньої самодіяльності, в технічних та інших гуртках. Вони влаштовують концерти, літературні вечори, складають пісні і вірші, з успіхом беруть участь в олімпіадах художньої самодіяльності…
Дослідні школи звітували перед місцевими партійними і радянськими органами про свою роботу за новим навчальним планом, які дали позитивну оцінку їх роботі.
Значну допомогу в організації навчально-виховної роботи подав дослідним школам Науково-дослідний інститут педагогіки Міністерства освіти УРСР…
Міністр освіти УРСР І. Білодід
ЦГАОР УССР, ф. 2, оп. 9, д. 4990, л. 100—104. Подлинник.
* * *
ИЗ ДОКЛАДНОЙ ЗАПИСКИ ПРЕДСЕДАТЕЛЯ ХЕРСОНСКОГО ОБЛИСПОЛКОМА СОВЕТУ МИНИСТРОВ УССР О СЕТИ УЧРЕЖДЕНИЙ КУЛЬТУРЫ, НАРОДНОГО ОБРАЗОВАНИЯ И ЗДРАВООХРАНЕНИЯ В РАЙОНАХ ОБЛАСТИ
25 ноября 1958 г.
Бериславський район …В районі налічується 39 шкіл, в т. ч. середніх 14, 13 бібліотек, 12 клубів, 8 лікарень та інші соціально-культурні заклади…
Верхньорогачицький район …Шкіл в районі —27, в т.ч. середніх — 7, клубів —13, бібліотек — 10, лікарень —4…
Цюрупинський район …В районі є науково-дослідна станція по залісенню пісків та Брилівська дослідна станція зрошення, ветери-нарний технікум, 29 шкіл, в т. ч. середніх — 9, районний Будинок культури, кінотеатр, 14 клубів, 11 бібліотек та 5 лікарень…
Херсонський район …Шкіл — 28, в т. ч. середніх — 7, лікарень — 7, клубів— 15, бібліотек—13…
Каланчацький район …Шкіл — 24, в т. ч. середніх — 4, клубів — 9, бібліотек — Ю, лікарень — 4.
Високопільський район » …Шкіл — 35, в т. ч. середніх — 5, лікарень — 3, клубів— 15, бібліотек—10…
Голова виконкому Херсонської обласної Ради депутатів трудящих Т. Варильник
ЦГАОР УССР, ф. 2, оп. 9, д. 5140, л. 109—116. Подлинник.
* * *
ИЗ ПРОТОКОЛА ЗАСЕДАНИЯ БЮРО ХЕРСОНСКОГО ОБКОМА ЛКСМУ ОБ УЧАСТИИ ЦЮРУПИНСКОЙ РАЙОННОЙ КОМСОМОЛЬСКОЙ ОРГАНИЗАЦИИ В КУЛЬТУРНО-ПРОСВЕТИТЕЛЬНОЙ РАБОТЕ
24 декабря 1958 г.
…Выполняя решение ЦК ЛКСМУ «О проведении республиканского социалистического соревнования областных и районных комсомольских организаций по культурному строительству на протяжении 1958—1960 гг.», комсомольская организация Цюрупинского района проделала некоторую работу.
За 1958 г. в районе при участии комсомольцев и молодежи построено 3 клуба. В стадии строительства находится 5 клубов.
Неплохо работает театр народного творчества. За 1958 г. в районном Доме культуры выступили с концертами 6 сельских клубов, художественная самодеятельность райпотребсоюза и дома отдыха, а Брилевский сельский клуб показал спектакль «Наймычка» И. Тобилевича.
В районе создано 12 хоровых коллективов, 7 духовых оркестров, при Старомаячковском и Брилевском клубах работают оркестры народных инструментов.
Большинство животноводческих ферм и бригад колхозов, а также отделений совхозов обслуживается передвижными библиотечками, укомплектованными при клубных и сельских библиотеках.
В районе хорошо поставлена лекционная работа. При клубах действуют молодежные лектории. Активно принимаются новые формы лекционной пропаганды: вечера вопросов и ответов, устные журналы, тематические вечера…
Секретарь Херсонского обкома ЛКСМУ А. Касьяненко
Госархив Херсонской области, ф. р-1323, оп. 1, д. 190, л. 32. Отпуск.