Херсонский консервный комбинат

Цікава історія первенца першої п’ятирічки, одного з найбільших підприємств харчової промисловості нашої країни- Херсонського ордена Леніна консервного комбінату. Понад сорок років тому на березі Дніпра біля Херсона почалося його будівництво. А незабаром він став до ладу діючих. За роки, що минули з того часу, комбінат перетворився на одне з передових підприємств, оснащених найновішою технікою, з передовою технологією і високою організацією праці. Під час сезону він щодня виробляє до 150 залізничних вагонів високоякісної продукції, яка йде в різні куточки нашої Батьківщини і в десятки зарубіжних країн.

Про все це, про історію комбінату і його висококваліфікований робітничий колектив і йдеться в цій книзі.

В створенні її брали участь десятки людей: ветерани підприємства і молодь, партійні працівники і викладачі школи ФЗН, інженери і робітники, службовці і пенсіонери.

В числі активних авторів — К. М. Авраменко, Є. К. Варфо-ломєєва, Д. Г. Гавриш, С. Б. Голованова, Ю. Й. Емельянов, І. 3. Кравцов, Г. С. Колесникова, О. М. Короб, I. А. Короб, М. В. Короленко, М. П. Прудський, А. М. Родман, А. С. Свердлов, А. I. Фукс, Т. А. Хомутенко, Д. А. Чернявський, Р. П. Чернишова, О. Ф. Семенов, Л. К. Гусь та інші.

Велику допомогу в створенні книги подали працівники Херсонського обласного державного архіву, краєзнавчого музею та обласної бібліотеки імені О. М. Горького.

Усім, хто брав участь в створенні книги, редколегія і видавництво «Таврія» висловлюють глибоку подяку.

 

ЗМІСТ

Трудова книжка комбінату

 

Глава I

Херсонщина. Сонячний придніпровський край. На тисячі квадратних кілометрів розкинувся він в Причорномор’ї і При-азов’ї. До революції це була одна з найвідсталіших і економічно безперспективних окраїн царської Росії.

У своїй роботі «Аграрна програма соціал-демократії в першій російській революції 1905— 1907 років» В. І. Ленін різко критикував буржуазних вчених, які стверджували, що таврійські степи «через свій клімат і недостачу води завжди належатимуть до найбільш бідних і непридатних до обробітку місцевостей». Спростовуючи це твердження, Володимир Ілліч зазначав, що таврійські степи непридатні не стільки в силу своїх природних властивостей, скільки внаслідок суспільних властивостей господарства Росії, що прирікають техніку на застій, населення на безправність, забитість, неуцтво, безпорадність. Буржуазні вчені помиляються тому, підкреслював Ленін, що, беручи до уваги даний рівень техніки і культури, вони не рахуються з прогресом в майбутньому, коли землероб звільниться від пережитків кріпосного права, від гніту дворянських латифундій, від чорносотенної диктатури.

За роки Радянської влади Таврія невпізнанно змінилася. Сьогодні ордена Леніна Херсонська область—багатий край. Разом з розвитком сільського господарства тут виросли сотні промислових підприємств, котрі випускають кораблі і тканини, електродвигуни й кукурудзозбиральні комбайни, карданні вали і верстати, вина і консерви…

Каховське море і штучні ріки — Північно-Кримський і Червонознам’янський зрошувальні канали — перетворили посушливий степ Таврії на гігантський оазис. На його неозорих просторах вирощуються високі врожаї золотої пшениці і білосніжного рису, великих, мов сливи, вишень, рожевощоких яблук, оранжо-вих абрикосів і вогненно-червоних помідорів. Знамениті херсонські кавуни, дині, янтарний виноград…

Місто Херсон з тихого провінційного містечка перетворилося у великий промисловий, адміністративний і культурний центр області.

Щедрі херсонці охоче ділилися багатими дарами природи з жителями північних районів країни. Кожного року Херсонщина відправляла й відправляє у найвіддаленіші куточки нашої країни сотні тисяч тонн овочів, баштанних культур, фруктів, винограду.

Але не всі продукти сільського господарства можна перевозити на великі відстані й зберігати, зокрема овочі та фрукти. Особливо у такій величезній кількості, яку вирощують сільські трудівники Херсонщини.

Як же бути? Як краще забезпечити трудящих висококалорійними і смачними продуктами, котрі швидко псуються і погано транспортуються? Це питання непокоїло давно.

І тоді вирішили: потрібно консервувати на місці, дедалі збільшуючи виробництво овочів. З цією метою в області було побудовано кілька консервних заводів. Нині це оснащені найновішою технікою підприємства. Вони переробляють овочі, фрукти і постачають ними жителів України і усієї країни. До речі, на долю Херсонщини припадає одна десята частина усієї продукції, вироблюваної консервною промисловістю Української РСР.

Одним з найбільших не тільки в нашій країні, а й у Європі, є Херсонський ордена Леніна консервний комбінат.

Орден на прапорі

Перед наступом

В степу під Херсоном (продовження)

Свято прийшло

 

ГЛАВА II

Після завершення будівництва першої черги заводу треба було споруджувати нові цехи, оснащувати їх більш досконалою технікою, готувати кадри інженерів, техніків, кваліфікованих робітників, які могли б забезпечити чітку роботу підприємства.

На початок другої п’ятирічки коротка робоча характеристика заводу була такою. В томатному цеху працювало чотири лінії вакуум-апаратів системи «Лургі» потужністю 200 тисяч банок за добу кожна. Перші дві лінії стали до дії у вересні 1932 р., дві інші — через рік.

Цех цілоконсервованих томатів видав першу продукцію у вересні 1932 р. Згодом замість нього було змонтовано цех по випуску халви, котрий успішно розвивався, тричі піддавався реконструкції й існує зараз, але уже в іншому приміщенні, збудованому після війни.

В 1933 р. було здано в експлуатацію цех по виробництву закусочних консервів з овочів. Мав він три пароолійних печі і виробляв ікру з соусних кабачків і баклажанів, а також різані кабачки і баклажани в томатному соусі, перець фарширований та ін.

М’ясо-рослинний або сало-бобовий цех став до ладу ще пізніше. Він виробляв м’ясну тушонку, а також м’ясо-рослинні консерви — м’ясо з горохом і квасолею і сало-бобові — горох і квасолю з шпигом.

Одночасно з введенням в дію усіх цехів, про які мовилось раніше, було завершено і монтаж автоклавного відділення з чотирма лініями по шість автоклавів у кожній.

Частково почав давати продукцію жерстяно-банковий цех, що випускав трикілограмові і п’ятсотграмові банки.

Коротше кажучи, поряд з випуском готової продукції, а її в 1933 р. було вироблено 7 мільйонів банок, 1934 — 20,1 мільйона, продовжувалось будівництво і розширення заводу, розрахованого на випуск 70 мільйонів банок за рік.

Можуть запитати: багато це чи мало?

Щоб відповісти на це питання, наведемо кілька цифр. В 1913 р. вся консервна промисловість Росії виробляла 95,1 мільйона банок консервів, в тому числі 71 процент м’ясних, 10 процентів рибних і 19 процентів плодоовочевих.

Кадри вирішують все

Інтерв’ю, взяте у постачальника

Сировинна проблема

Нарком — гість заводу

Перші орденоносці

Нарощуючи потужність до проектної (продовження)

 

ГЛАВА III

В третій п’ятирічці Комуністична партія і Радянський уряд головним завданням поставили різке піднесення економіки нашої країни, збільшення виробництва продукції на душу населення.

З цією метою передбачалось дальше зростання технічної озброєності усіх галузей народного господарства, неухильний розвиток важкої промисловості, значне підвищення продуктивності праці в промисловості й сільському господарстві.

За роки п’ятирічки продукція промисловості повинна була і рости вдвоє, а сільського господарства — в півтора рази.

На заводі розпочинається чудовий рух за поєднання професій. Новатори створюють «Стахановські школи». Зростають ряди ударників.
Колектив підприємства, як і весь робітничий клас країни, одностайно підтримав звернення ВЦРПС від 26 червня 1940 р., н якому говорилось про необхідність в даний період збільшити до 8 годин робочий день робітників і службовців та перейти на семиденний робочий тиждень.

На фабриках і заводах різко підвищується продуктивність праці, помітно міцніє трудова дисципліна. Зростає матеріальний і культурний рівень життя трудящих.

В свій дев’ятий сезон консервний завод вступив у повному розквіті сил. На підприємстві був дружний колектив робітників, іиженерно-технічних працівників та службовців.

Не тільки досягти і закріпити проектну потужність комбінату, а й перекрити її, дати Батьківщині 75 мільйонів банок консервів — під таким лозунгом розгорнулось змагання за відмінну і своєчасну підготовку до переробки овочів. Радісні вісті з полів вселили впевненість у перемогу. Високий урожай хліба, овочів, фруктів дозрівав на колгоспних і радгоспних полях Херсонщини.

Комбінат готувався до випуску широкого асортименту продукції: перцю фаршированого, баклажанів, ікри з кабачків і баклажанів, абрикосового і томатного соку, тушонки, сало-бобо-вих консервів, компотів, повидла, варення, джему, халви та іншої продукції.

Та раптом… війна!

Це слово несподівано увірвалось в наше життя. Увірвалось полум’ям пожеж, вибухами бомб, гуркотом гарматних залпів…

Мирну працю радянських людей було перервано. Радянський народ вступив у смертельний двобій із запеклим ворогом — німецьким фашизмом. Настав новий період в житті радянської держави — період Великої Вітчизняної війни.

Солдати консервного

Наказ: евакуюватись!

Розвідник з заводу

Народні месники

Вони ввійшли першими

 

ГЛАВА IV

Настав, нарешті, довгожданий день визволення Херсона від гітлерівських загарбників.

Повертались на завод демобілізовані воїни — колишні трудівники підприємства. Багато з них за героїзм і мужність, проявлені в боях із запеклим ворогом, були нагороджені орденами і медалями. Прийшов один з перших будівників заводу, робітник рембудцеху Г. С. Дудкін, шофери І. І. Лоїк та Ф. Я. Марченко, колишній слюсар, а нині шофер комбінату А. С. Маляренко. В його солдатському ранці була дорога реліквія — Грамота, підписана Маршалом Радянського Союзу Г. К. Жуковнм. Усі демобілізовані сприйняли як особисто до них звернені слова визначного радянського полководця:
«Ви пройшли великий і важкий шлях дорогами війни. Немало суворих випробувань випало на Вашу долю. Але труднощі і злигодні, які довелось пережити в боях і походах, не минули даремно.

…Здобуто небувалу в історії перемогу над найсильнішим і підступним ворогом — гітлерівською Німеччиною. Червона Армія не тільки відстояла честь і незалежність нашої Батьківщини, а й повернула свободу поневоленим народам Європи. На нашу долю випала честь добити ворога в центрі його звірячого лігвища і підняти над Берліном Прапор Перемоги.

В цю велику справу внесли свій посильний вклад і Ви, дорогий товаришу.

За чесну службу на благо нашої Батьківщини оголошую Вам подяку.

Тепер Вам доведеться змінити зброю війни на знаряддя праці. Бажаю Вам успіхів на новій роботі. Будьте й надалі в перших рядах нашого героїчного народу. Під керівництвом нашої славної більшовицької партії… віддавайте мирній праці усі свої знання і сили, як віддавали їх справі Перемоги».

Повертаючись на рідний завод, колишні воїни звичайно просили:

— Поставте мене на найважчу ділянку…

І з радістю, знудьгувавшись за мирною працею, йшли, працювали не шкодуючи ні сил, ні часу, успішно виконували будь-які завдання.

Відродження (Продовження) (Закiнчення)

Курс на механізацію

На старті — семирічка

За комуністичну працю!

Завод стає комбінатом

 

ГЛАВА V

Восьма п’ятирічка в житті нашого народу була багата наважливі події. Країна відзначила півстолітній ювілей Великої Жовтневої соціалістичної революції і сторіччя з дня народження В. І. Леніна. Своє п’ятдесятиріччя відсвяткував і комсомол.

За традицією радянські люди зустрічають кожне свято перш на все трудовими ділами, новими успіхами. Ця фраза стала звичною. Та вдумайтесь в її значення: нові успіхи можливі лише тоді, коли ті, котрих було досягнуто раніше, вчора здавались межею, рекордом, тепер стають нормою. Перемоги народжувались в змаганні. І воно було воїстину всенародним.

Курс, взятий XXIII з’їздом КПРС, партія продовжувала вести усі ці роки, уточнюючи й поглиблюючи його. Найважливішими документами, конкретним і діловим керівництвом до дії стали рішення грудневого Пленуму ЦК КПРС (1969) і липневого Пленуму (1970), присвячені складним питанням дальшого розвитку промисловості та сільського господарства.

Ці рішення передбачають прискорення темпів науково-технічного прогресу в нашій країні: всемірне нарощування виробничих потужностей на наявних площах, підтримку будь-якої цінної ініціативи, економію у великому і малому, максимальну автоматизацію, впровадження нової техніки. Минула п’ятирічка була надійним стартом для розв’язання нових завдань.

55 мільйонів новоселів — це восьма п’ятирічка.

2,6 мільйона місць в дошкільних закладах додатково — це восьма п’ятирічка.

Розширення товарообігу в півтора раза — це восьма п’ятирічка.

718 073 тисячі банок консервів, випущених Херсонським консервним комбінатом — теж восьма п’ятирічка.

Ці цифри та сотні інших говорять про те, що наша країна під керівництвом партії все повніше й глибше проводить в життя основний принцип нашого суспільства: «Все — в ім’я людини, все — для блага людини».

Добре почав восьму п’ятирічку колектив Херсонського консервного комбінату. В перший її рік, включившись у всенародний рух за гідну зустріч XXIII з’їзду КПРС, XXIII з’їзду КП України і 50-річчя Радянської влади, колектив комбінату взяв на себе підвищені зобов’язання. Першим пунктом в них стояло: завершити до 25 грудня 1966 р. виконання річного плану і виробити мільйон банок консервів на суму 100 тисяч карбованців понад план. З перших днів почалась боротьба за виконання цих зобов’язань.

Від комбінату — до об’єднання

На ювілейній вахті

Династії господарів

На допомогу приходять НОП і раціоналізатори

Ленінський рік

У сім’ї робітничій

 

ГЛАВА VI

Широкий розмах соціалістичного змагання на честь XXIV з’їзду КПРС і XXIV з’їзду КП України, масовий трудовий героїзм дав можливість взяти хороший старт в дев’ятій п’ятирічці. Спираючись на досягнення науково-технічного прогресу і передовий досвід, вміло використовуючи можливості, відкриті економічною реформою, колектив комбінату наполегливо підвищує ефективність виробництва. І кожен його трудівник має право сказати, оглядаючи зроблене: — Це й моя праця вливається в працю моєї республіки!

Радісна звістка

Ті, що йдуть попереду (Закiнчення)

До друзів за досвідом

Заглянемо в майбутнє

 

* * *

ВИДАВНИЦТВО ТАВРІЯ. СІМФЕРОПОЛЬ. 1972

Редакційна колегія: В. І. ЖУРАКОВСЬКИИ, В. 3. ЗАПОРОЖЕЦЬ, Г. ІВАШИН, О. Є. КАСЬЯНЕНКО (голова редколегії), С. О. ПАНАСЮК (відповідальний редактор), I. В. ПЕТРИН, В. М. СОКОЛОВ (упорядник).

 

 

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Комментарии:

Оставить комментарий

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: