Охорона пам’яток історії і культури – справа державна
Іван Солоницький
начальник інспекції охорони пам’яток історії та культури Херсонської області
Ставлення до історико-культурної спадщини є віддзеркаленням нашої культури, цивілізованості нації. Понад 5 тисяч пам’яток історії, археології, архітектури, монументального мистецтва, які знаходяться на території області, потребують нашої уваги.
Минуло десять років з часу створення обласної інспекції охорони пам’яток історії і культури та сорок років однойменному товариству. Зміни в суспільстві, на жаль, негативно вплинули на структуру обласної організації. Із розгалуженої і впливової вона перетворилась на формальне об’єднання. Фактично її діяльність сконцентрувалась серед відданої цій справі групи свідомих громадян Херсонщини. Останнім часом пошукові роботи в архівах допомогли додатково встановити невідомі раніше історичні місця області, пов’язані з історією козацтва: перевози, переправи на берегах Дніпра, Інгульця, Дніпровського та Бузького лиманів, зимівники, запорізькі прикордонні роз’їзди тощо.
Обстеження та аналіз стану пам’яток дали можливість у 2000 році взяти на державний облік і під державну охорону 532 пам’ятки археології, історії, мистецтва та зняти з державного обліку 205 пам’яток, що не мають історичної та художньої цінності або виготовлені з нетривких матеріалів.
Пам’ятник Сергію Балтазаровичу Скадовському на честь 100-річчя заснування міста Скадовськ
Рада облорганізації разом з обласною інспекцією по охороні пам’яток при безпосередній участі активу, відділів і управлінь культури райдержадміністрацій у 2001 році провели інвентаризацію стану пам’яток історії та мистецтва. В результаті складено анкети на кожну пам’ятку, а також підготовлений перелік пам’яток, які підлягають першочерговому ремонту або реставрації. Серед них пам’ятка національного значення «Легендарна тачанка» поблизу міста Каховка на місці боїв громадянської війни початку минулого століття. Після трьох років плідної роботи по залученню коштів розпочато ремонт цієї пам’ятки.
Не дивлячись на фінансові труднощі, місцеві органи влади разом з громадськими організаціями знаходять можливість ремонтувати, реставрувати пам’ятки і навіть споруджувати нові. Так, за кошти благодійних внесків, що надійшли до облорганізації, разом з товариством «Меморіал» в Херсоні споруджено пам’ятний знак жертвам тоталітарного режиму, а на острові Тягинь Бериславського району – пам’ятний знак на честь 500-річчя першої письмової згадки про перемогу козаків над турками.
Козацькі коші, які діють на Херсонщині, допомогли встановити пам’ятники та пам’ятні знаки «Козацький дзвін» у м.Бериславі, козакам Прогнойської паланки, Олешківської Січі, Богдану Хмельницькому, Богдану Ружинському, Костю Гордієнко.
Члени ради беруть участь у відтворенні Кам’янської Запорізької Січі, яка за державною Програмою відтворення видатних пам’яток історії та культури України має стати історико-культурним заповідником, зараз уже реально вимальовуються перспективи його утворення.
За останні роки в області на благодійні і позабюджетні кошти споруджено чотири пам’ятники Т.Г. Шевченку: в смт. Білозерці та Великій Олександрівці, м.м.Голій Пристані та Цюрупинську.
Пам’ятник першим поселенцям встановлено в смт. Каланчаку, а у м.Скадовську – засновнику міста – С.Б. Скадовському.
Пам’ятний дзвін та меморіальну дошку на честь учасника польського визвольного руху, видатного політичного та громадського діяча Польщі Маруша Заруського встановлено при підтримці польського консульства в католицькому костьолі м.Херсона. В обласному центрі урочисто відкритий пам’ятний знак жертвам Чорнобиля і пам’ятник воїнам-афганцям, в с.Посад-Покровському – жертвам голодомору.
Увічнені імена тих, хто в різні роки зробив свій внесок у розвиток Херсонщини, зокрема, родин Скадовських, Фальц-Фейнів, Тропіних. За благодійні кошти встановлено меморіальні дошки на честь Заслужених лікарів України П.І. Юрженка, О.С. Луганського; директора Херсонського судномеханічного технікуму К.К. Кушнаренка; уродженця Херсонщини, народного артиста СРСР Сергія Бондарчука. До 225 річчя Херсона за рахунок благодійних і позабюджетних коштів споруджений пам’ятник засновнику міста генерал-фельдмаршалу Г.О. Потьомкіну.
При Херсонському міськвиконкомі, створений благодійний Фонд відродження історико-культурних цінностей.
На державному обліку, під державною охороною і постійною увагою громадськості перебувають 1919 пам’яток і пам’ятних місць Херсонщини, присвячених подіям Великої Вітчизняної війни. Протягом останніх п’яти років ради обласної та районних організацій ветеранів війни та праці проводять огляд стану пам’яток цього періоду. Обласні громадські організації – товариства охорони пам’яток і „Знання”, рада ветеранів війни та праці порушили питання про відкриття в Херсоні „Алеї Героїв” для увіковічення памяті уродженців Херсонщини – Героїв Радянського Союзу і повних кавалерів ордена Слави. Кошти збирала вся область, позабюджетні — виділили Херсонська обласна і міська ради депутатів. 22 червня 2003 р., в День Скорботи, Алея була урочисто відкрита, на її гранітних стелах викарбовано 197 прізвищ наших земляків.
Серед пам’яток історії, що знаходяться під державною охороною, найбільша кількість пам’яток археології – 3418. Саме вони зазнають найбільших втрат: руйнуються під впливом природних факторів та в результаті господарської діяльності людей. До переліку зруйнованих з цих причин включено 9 пам’яток національного значення. Проте непоправної шкоди їм завдає людська безвідповідальність, а іноді просто невігластво. В кінці 80-х років коштом обласної організації виготовлено охоронні курганні знаки, які тепер майже повністю втрачені.
Постраждали пам’ятки археології від розпаювання земель. На всі пропозиції та вимоги обласної інспекції по охороні пам’яток та ради Товариства погоджувати виділення земельних ділянок, на яких розташовані ці пам’ятки, не зверталося уваги. І хоч відділ археології підготував схеми розташування пам’яток археології і передав їх сільським радам і відділам земельних ресурсів, втрати пам’яток значні. Починаючи з 2001 року здійснюється їх інвентаризація і моніторинг. Встановлено факти грабіжницьких дій «чорних археологів» на окремих пам’ятках. Є надія, що ситуація поліпшиться. В даний час відведення земельних ділянок обов’язково погоджується з обласною інспекцією по охороні пам’яток.
Пам’ятник засновнику міста Херсона Георгію Потьомкіну
Не менш ніж пам’ятки археології постраждали пам’ятки архітектури. Зусиллями управління архітектури і містобудування облдержадміністрації проведені реставраційні роботи автокефальної церкви Св.Олександри та Успенського собору м.Херсона – пам’ятки національного значення. Здійснені ремонтно-реставраційні роботи пам’яток архітектури – житлових будинків на херсонських вулицях Комсомольській 14 і Карла Маркса 20; окремих будівель історичної частини міста на вулиці Суворова; пам’ятника національного значення англійському філантропу Джону Говарду. Відреставровані будівлі Господарського суду, архієрейського будинку, єврейської синагоги, колишнього державного банку; реставрується будинок Херсонського художнього музею. За кошти сім’ї Фальц-Фейнів у селі Гаврилівці Нововоронцовського району, колишньому маєтку родини, відбудовано раніше зруйновану церкву, яка стала пам’яткою архітектури. І хоч не завжди реставрація відповідає всім вимогам, але руйнування пам’яток поступово припиняється. В той же час стає очевидним, що потрібен більш дієвий контроль за забудовами в історичній частині м. Херсона.
За статутом Українське товариство охорони пам’яток, обласна організація, районні, міські та первинні осередки зобов’язані не лише всебічно сприяти охороні, збереженню, виявленню пам’яток, але і їх популяризації, дієво співпрацювати з державними органами влади.
Діяльність ради обласної організації базується на взаємодії з пам’яткоохоронним активом та окремими установами, в першу чергу освіти, культури, державним архівом області, обласною організацією ради ветеранів та іншими, кому небайдужа доля історико-культурної спадщини.
Так, спільно з краєзнавчим музеєм і державним архівом області були проведені наукові читання „Історико-культурна спадщина Херсонського краю”.
Багаторічна плідна робота проводиться з бібліотеками, де до Дня пам’яток експонуються книжкові і фотовиставки, започатковані цикли лекцій і бесід. Велику роботу по популяризації пам’яток проводять обласний та районні центри туристсько-краєзнавчої творчості учнівської молоді, будинки дитячої творчості. Успішно проведена історико-краєзнавча акція „Пам’ять”, в ході якої юні пошуковці здійснили походи по місцях боїв, упорядковували пам’ятники та могили загиблих воїнів, надавали допомогу ветеранам, вдовам, літнім людям, створили рукописні Книги пам’яті . В акції взяли участь близько 200 навчальних закладів та 500 пошукових загонів. Рада облорганізації, інспекція по охороні пам’яток і Центр провели історико-краєзнавчу експедицію „Мовчазні свідки історії на моїй малій батьківщині”.
Головним напрямком у роботі був і залишається захист пам’яток, що означає – не залишати поза увагою жодного факту руйнування, розорення пам’ятки, незаконного її зносу; контроль за якістю ремонту та реставрації, адже, на жаль, є випадки, коли після реставрації пам’ятка втрачає своє значення, як це було, наприклад, у Херсоні з пам’яткою історії та мистецтва – Засновникам міста.
Відреставрована будівля еврейської синагоги у м. Херсоні
У нинішньому році, вперше за часи незалежності України, з державного бюджету виділено 2 млн. грн. на вирішення питань, пов’язаних із збереженням культурної спадщини. В області розроблена і активно втілюється програма з підготовки до видання тому «Звід пам’яток історії та культури України. Херсонська область». Всі заходи цієї програми фінансуються вчасно і в повному обсязі з обласного бюджету. Активну участь у підготовці описових статей до Зводу беруть науковці, працівники державного архіву області і краєзнавчого музею. Розроблено і подано на розгляд обласної ради проект програми розвитку культури і духовності, куди включений розділ «Збереження і використання пам’яток області». Ним передбачено першочергові заходи, що потребують фінансування з обласного бюджету: виготовлення і встановлення охоронних знаків, ремонт аварійних пам’яток, утворення і подальше утримання історико-культурного заповідника Кам’янська Січ, проведення рятувальних археологічних робіт, інформаційно-популяризаторську діяльність тощо.
Розв’язанню проблем пам’ятнико- охоронної діяльності сприятиме вирішення ряду питань.
По-перше – персональна відповідальність посадових осіб за стан пам’яток. Кожен власник або користувач пам’ятки повинен чітко уявляти наслідки своєї бездіяльності. Так, свого часу були укладені охоронні договори з керівниками колгоспів, радгоспів та інших підприємств, які сьогодні не існують, але згідно Закону відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов’язків збереження об’єкта культурної спадщини. Та хоч зараз складно знайти відповідального за ці питання, ми плануємо укласти нові охоронні договори з головами сільських та селищних рад, які згідно Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» зобов’язані опікуватись питаннями збереження культурної спадщини, а також з керівництвом відповідних райдержадміністрацій.
По-друге – визначення меж територій пам’яток, їхніх зон охорони. Так само, як зони охорони пам’яток археології були у свій час встановлені розпорядженням голови облвиконкому, зони охорони решти пам’яток мають бути нанесені на генеральні плани міст і населених пунктів. Це дозволить автоматично вирішувати питання забудови, ремонту, реставрації пам’яток, а також встановлення на них реклами.
По-третє – вкрай необхідно змінити підхід до утримання і використання пам’яток. Кожна пам’ятка може і повинна працювати. Джерелом фінансів може бути розміщення реклами на пам’ятках та їх зонах охорони, використання пам’яток та їх зображень в якості логотипів, брендів, видання сувенірної продукції, інвестування коштів в археологічні розкопки та залучення туристів під час їх проведення. Все залежить від бажання і зацікавленості громадян. Перші невеликі кроки за ініціативи облдержадміністрації зроблено за участю обласної інспекції, а саме, встановлено дорожні вказівники до об’єктів культурної спадщини на туристичних маршрутах області.
Доля культурної спадщини Херсонщини сьогодні залежить від спільних зусиль громадськості і державних установ. Зберегти її для майбутніх поколінь – турбота кожного свідомого громадянина.