«Архів — моя душа» (до 80-річчя від дня народження 3.Орлової)

Written by adminkordi. Posted in Константы № 13

Наталя Макієнко
провідний спеціаліст державного архіву Херсонської області

15 грудня 2007 р. виповнюється 80 років від дня народження Зорі Соломонівни Орлової — відомого херсонського архівіста і краєзнавця, почесного члена Спілки архівістів України, людини з надзвичайно багатою душею і чуйним серцем, на долю якої випала велика кількість життєвих випробувань.

Народилася Зоря Соломонівна в Москві в сім’ї кадрового військового. Як вона зазначає в автобіографії, «…батько й мати були людьми свого часу, вірили в партію (батько став членом ВКП(б) в 1918 р.), в майбутній комунізм, у братерство народів. Звідси й моє ім’я — батько назвав мене Зорею комунізму, що сходить!»¹. Викладаючи у 1934 р. у Військово-політичній академії ім. Толмачова в Ленінграді, С. Орлов потрапив під першу хвилю репресій, спричинених вбивством С. Кірова. Його з сім’єю вислали до м. Омська, звідти — до радгоспу «Спайка» Омської області, невдовзі С. Орлова арештували і посадили до омської в’язниці».² У роки батькового заслання та арешту Зоря Соломонівна почала навчання в Омській середній школі. С. Орлову пощастило — він невдовзі вийшов із в’язниці і разом із сім’єю повернувся до Москви. Хоча, як згадує Зоря Соломонівна, «…в Москві ніяк не доходило до мене, чому батько ночує в кінотеатрах і на вокзалах, а не разом з нами…»³ Пригадуючи в автобіографії дитячі роки, 3. Орлова пише: «Всі світлі спогади поглинула гіркота страшних «єжовських» років, бездомність, страх, злидні.» Тяжкі випробування в дитинстві наклали значний відбиток на світобачення Зорі Соломонівни, сприяли формуванню відчуття цілковитої незахищеності.

До початку Великої Вітчизняної війни родина Орлових переїхала до м. Гомеля, де Зоря Соломонівна закінчила шість класів середньої школи №2. З 1940 р. С.Орлов працював викладачем історії у вузах Гомеля і поступово формував у своєї доньки інтерес до історичної   літератури. Вона з великою зацікавленістю і захопленням читала романи Вальтера Скотта, Віктора Гюго і мріяла вступити до Московського інституту філософії, літератури, історії (МІФЛІ).⁴ Цікаво, що виховання дітей у цілком єврейській сім’ї Орлових відбувалося в дусі комуністичної ідеології. Тому, як пригадує Зоря Соломонівна, коли вона була малою, на питання жінки, якої вона національності, не задумуючись відповіла — росіянка. Тільки з часом у певній мірі відчула свою національну приналежність. Тому 3. Орлову, як науковця, завжди приваблювала тема єврейства. Реальна можливість розробляти та публікувати матеріали з даної проблеми з’явилася в кінці 1980-х pp.

22 червня 1941 р. закінчилося мирне життя радянських громадян. Передова лінія фронту пролягла через землі України і Білорусії. Тому населення з цих територій евакуйовували в східні та північно-східні регіони країни. 3. Орлова перебувала в евакуації в м. Халтурині Кіровської області, де мала змогу продовжувати навчання в школі. Під час війни, коли не вистачало робочих рук, Зоря Соломонівна разом з іншими дітьми допомагала в шпиталі, їздила на лісозаготівлі та сільгоспроботи.⁵

Після реевакуації в Білорусію закінчила гомельську середню школу № 27 і вступила до Гомельського педінституту на історичний факультет. Із закінченням Великої Вітчизняної війни здавалося, можна з полегшенням здихнути. Але в 1947 році почалися політичні репресії, і над С. Орловим знову нависла загроза арешту та заслання. Йому було рекомендовано терміново виїхати разом з родиною з Білорусії. Таким чином сім’я Орлових у 1948 р. опинилася в Херсоні. Тут Зоря Соломонівна продовжила здобувати вищу освіту в Херсонському державному педагогічному інституті ім. Н. Крупської й закінчила його у 1950 р., отримавши диплом з відзнакою за фахом «учитель історії».⁶

Любов до історії 3. Орлова пронесла через усе життя, ставши уважним та прискіпливим дослідником, активним популяризатором національної документальної спадщини. Це стало можливим завдяки працевлаштуванню до Державного архіву Херсонської області у вересні 1950 р. на посаду наукового співробітника. Робота в архіві сприяла становленню 3. Орлової як науковця-краєзнавця та архівіста.

У 1953 р. вона одружилася з Ісааком Менделеєвичем Чорним і поїхала за місцем призначення чоловіка — в селище Холодне Магаданської області. Він працював лікарем у шпиталі табору для політв’язнів. Зоря Соломонівна згадує, що вона їхала туди до ворогів народу, а зустріла розумних, неординарних особистостей.⁷ Навчена з дитинства переносити будь-які труднощі, 3. Орлова на Колимі рік працювала технарядчиком-табельником на Утинському гірничому комбінаті. Дитинство у засланні, постійна присутність страху арешту, робота у таборі для політв’язнів наклали глибокий відбиток на життя та психологію 3. Орлової: «Я весь час жила в страху — раптом не те напишеш чи скажеш».⁸ Але не зважаючи на усе пережите, Зоря Соломонівна, вихована радянським суспільством, вірила, як і її батько, в ідеї комунізму. Тільки з часом прийшло розчарування в них. Цьому сприяли як зміни у суспільно-політичному житті країни, так і власне робота в архіві, де мисляча людина могла побачити невідповідність реальних фактів загальноприйнятим, усталеним поглядам на хід історії в імперський та радянський період.

По поверненню з Колими Зоря Соломонівна знову влаштовується на роботу до облдержархіву й одразу ж поринає в копітку роботу над каталогізацією фондів та виданням збірників документів. Після Великої Вітчизняної війни архіви перебували в жахливому стані. Тому більшість із тих, хто працювали тут у другій половині 1940 — 1950-х pp., стали подвижниками на архівній ниві. Саме зусиллями звичайних наукових співробітників було відновлено, поповнено та описано архівні фонди, вдосконалено науково-довідковий апарат, що в свою чергу сприяло кращому доступу до документів архівів. Один з таких невтомних працівників — Зоря Соломонівна Орлова. її сумлінну працю неодноразово відзначено грамотами, подяками. У 1981 р. 3. Орлову нагороджено нагрудним знаком «Відмінник архівної справи», в 1996 р. їй присвоєно звання Почесного члена Спілки архівістів України.⁹ Про виняткову працьовитість 3. Орлової й відданість обраній справі свідчить і те, що вона щорічно, часто за власні кошти та за рахунок відпустки, їздила до Москви, щоб попрацювати в центральних архівах і зібрати документи, які стосуються історії Херсонщини. За радянських часів тематика архівних досліджень чітко регламентувалася. Тому Зоря Соломонівна над темами, що її цікавили й розходилися з офіційно дозволеними, змушена була працювати в позаробочий час, вдома. А тут її чекали чоловік і син, які теж потребували уваги. Та, на щастя, І. Чорний підтримував усі починання 3. Орлової і навіть допомагав, коли вона зайнялася розробкою теми «Земські лікарі на Херсонщині».

Накопичуючи з роками велику кількість знань, 3. Орлова завжди ділилася ними з колегами, зі слухачами лекцій в обласному товаристві «Знання», лектором якого вона сталау 1955 році і залишалася його членом до 1990 року.¹⁰ Як пригадує Зоря Соломонівна, багато слухачів товариства приходили до неї й дякували за цікаві розповіді, а декілька з них так захопилися історією, що вступили на історичні факультети центральних вузів СРСР. 3. Орлова завжди була бажаним гостем і співрозмовником на обласному радіо та телебаченні, де досить часто брала участь у тематичних історико-краєзнавчих передачах.

Необхідно відзначити неабияке вміння й бажання Зорі Соломонівни спілкуватися з людьми, тому вона дуже любила працювати у читальному залі архіву. Тут була змога познайомитися з цікавими, неординарними особистостями, поділитися з ними своїми знаннями та враженнями від архівних знахідок, дізнатися щось нове від них. У кожному дослідженні, статті, довідці, написаних 3. Орловою, відчувається її небайдуже, турботливе ставлення до людини, про яку пише: «Моя душа — архів, кожен документ, кожна справа викликає відгук в моєму серці.»¹¹ Часто траплялося й так, що доля зводила на життєвому шляху з особистостями, життя чи творчість яких Зоря Соломонівна вивчала, або з їх нащадками, які могли надати додаткову цінну інформацію, сприяти поповненню особових фондів архіву. З багатьма такими людьми вона особисто вела листування.

Коли у 1950 р. З.Орлова прийшла працювати до Державного архіву Херсонської області, він, як і переважна більшість інших облархівів, знаходився у складному становищі: відсутні приміщення, пристосовані для зберігання документів, переважна кількість справ потребувала науково-технічного опрацювання. Тому відразу ж після прийняття на роботу Зоря Соломонівна поринула в копітку роботу. Саме в цей час вона набула неоціненного практичного досвіду наукового описання архівних справ. Разом з іншими колегами 3. Орлова у 1950-х pp. працює над збірниками документів «Победа советской власти на Херсонщине (1917-1920 г.г.)» та «З історії соціалістичної перебудови сільського господарства на Херсонщині (1918-1941 pp.). -Вип. 3. 1930-1941 pp.», підготованих згідно з «Перспективним планом науково-видавничої роботи архівних установ УРСР на 1948-1950 pp.» Звичайно, їх основним недоліком є однобічне представлення теми, відсутність документів, які б повноцінно висвітлювали суперечливі процеси становлення радянської влади та перебудови сільського господарства.

Та все ж згадані праці містять цінний для дослідників матеріал, оснащені ретельно впорядкованим науково-довідковим апаратом, а тому й досі зберігають наукову цінність.

Середина 1950-х — кінець 1960-х pp. характеризуються активізацією науково-дослідницької та інформаційної роботи архівних установ України в умовах хрущовської «відлиги», наростанням демократичних тенденцій в архівній галузі.¹² Саме на цей період припала активна діяльність 3. Орлової з популяризації архівних документів: організовано тематичні виставки, прочитано лекції в обласному товаристві «Знання»; опубліковано статті в місцевій пресі («Наддніпрянська правда», «Строитель», «Ленінський прапор» та ін.). Завдяки детальному дослідженню діяльності народників на Херсонщині, багаторічним пошукам інформації в інших архівах в Державному архіві Херсонської області створено сімейний фонд Франжолі. Здійснюючи упорядкування, описання і каталогізацію фондів 1917-1921 pp., Зоря Соломонівна зацікавилася долями учасників подій вказаного періоду. Результатом архівного пошуку та наукових досліджень стало створення в Херсонському облдержархіві сімейного фонду учасників більшовицького перевороту, науковців Фортусів.

Упродовж 1960-х pp. 3. Орлова навчалася на кількох курсах у Харкові, Києві, Москві, призначених для підвищення професійної кваліфікації архівістів. Як зізнається сама Зоря Соломонівна, вони їй дуже багато дали у професійному плані. З особливою вдячністю згадує вона імена лекторів, відомих українських архівістів, І.Л. Бутича, Л.М. Гусєвої та ін.¹³

Наступний період у розвитку архівної справи за радянських часів — кінець 1960-х-середина 1980-х років — характеризується посиленням партійно-державного контролю над архівами, ідеологізацією та бюрократизацією архівної справи, домінуванням авторитарних тенденцій в архівістиці. Ці обставини суттєво вплинули й на характер наукових досліджень зазначеного періоду. Так при підготовці до друку таких збірників архівних документів, як «Из истории социалистического преобразования сельского хозяйства на Херсонщине (1918-1958 гг.). -Вип. IV. 1943-1958 гг.», «Херсонская область в годы Великой Отечественной войны. 1941-1945», «Херсону 200 лет. 1778-1978.» значна кількість відібраних упорядниками (в тому числі й 3. Орловою) матеріалів була заборонена для публікації цензурою.¹⁴ Зокрема у збірнику «Херсонская область в годы Великой Отечественной войны» не представлено матеріали про діяльність підпільних антифашистських організацій в районах Херсонщини. Збірник «Херсону 200 лет. 1778-1978.» теж страждає на однобічність та заідеологізованість. У ньому майже відсутні наявні в архіві документи кінця XVIII — XIX ст. щодо діяльності в Херсоні Г.О. Потьомкіна та інших високопосадовців Російської імперії. Слабко висвітлюється тема діяльності представників дворянства, національних товариств, кредитно-фінансових установ, релігійних закладів. Попри вказані вади згаданих збірників їх упорядники доклали значних зусиль до того, щоб донести до широкого кола науковців та істориків-аматорів багатство фондів держархіву області, які висвітлюють різні періоди історії та галузі людської діяльності.

У 1971 р. вийшов з друку путівник по Державному архіву Херсонської області, одним з упорядників якого була й 3. Орлова. Він має велике значення вже тому, що є першим в історії архівної справи на Херсонщині. Попри певні недоліки, путівник був зустрінутий науковою громадськістю досить схвально. Дійсно, він давав змогу дослідникам зменшити зусилля й час для пошуку необхідної інформації.

Характерним явищем періоду 1970-1980-х pp. було активне створення та поповнення фондів особового походження. Зусиллями 3. Орлової у держархіві Херсонської області створено кілька таких фондів: фонд народного художника УРСР Г. Курнакова, заслуженого художника УРСР І. Гопкала, письменників Н. Фогеля, П. Цокоти; професорів — доктора сільськогосподарських наук С. Лисогорова і доктора історичних наук М. Давидова; краєзнавців Л. Соловйова і А. Вірлича, видатних інженерів, громадських діячів Кривошеїних.¹⁵

В цей же період, працюючи над виявленням архівних документів, пов’язаних з ім’ям В. Леніна, 3. Орлова відкриває для себе і широкої громадськості діяльність відомих земських службовців: О. Русова, М. Тезякова, П. Кудрявцева, В. Постнікова. Організувавши широкий архівний пошук, Зоря Соломонівна поповнила фонди держархіву документами про згаданих лікарів і статистиків. Таким чином, вона заклала міцний фундамент для подальших наукових досліджень діяльності Херсонського земства.

Здобуття державної незалежності поклало початок новому етапу розвитку архівної справи в Україні, відродженню її національних традицій, демократизації архівної системи. Завдяки цим процесам відбулася переоцінка цінностей, науковці дістали можливість розробляти раніше заборонені теми. З початку 1990-х pp. 3. Орлова торкається таких болючих тем, як голодомор 1932-1933 pp.¹⁶, масові політичні репресії на Херсонщині. В результаті архівного пошуку Зорі Соломонівни до історії краю повернені імена репресованих фотографа-журналіста О. Петражицького та художника Л. Брюммера. В пам’ять про останнього з них у приміщенні Державного архіву Херсонської області у 1996 році проведено вечір, на якому були присутні представники Спілки художників України, працівники художнього та краєзнавчого музеїв, студенти Херсонського музучилища та педінституту. Завдяки проведеному вечору працівники Художнього музею м. Херсона звернули увагу на ім’я Л. Брюммера і згодом відшукали у фондах музею картини цього непересічного художника.

На початку 90-х років також з’явилася можливість друкувати дослідження з єврейської тематики. Однією з перших публікацій, частково присвячених євреям, був науково-допоміжний бібліографічний покажчик «Нації і народності Херсонщини: минуле і сьогодення». У 2000 р. побачив світ невеликий огляд «З історії благодійництва на Херсонщині», який в рукописі має назву «З історії єврейської благодійності в Херсоні Значну увагу процесу переселення євреїв на землі нашого краю приділено й у довіднику «Из истории заселения Херсонщины», який став настільною книгою для краєзнавців-початківців, вчителів історії, студентів, усіх, хто цікавиться історією Херсонщини.

Працює Зоря Соломонівна і сьогодні — описує та каталогізує фотокопії, відібрані нею у центральних архівах СРСР, що розповідають про людей, життя яких пов’язане з Херсоном (державні діячі, земська інтелігенція, народники): «Я трудоголік, оскільки без роботи настрій поганий, одразу згадуються всі біди.»¹⁸ Вона активно цікавиться новинками сучасного культурного та наукового життя, спілкується з херсонськими краєзнавцями, колекціонерами.

Зоря Соломонівна Орлова — одна з непересічних постатей історичного краєзнавства та архівістики Херсонщини. Вона пройшла нелегкий життєвий шлях, який є яскравим відображенням суспільно-політичних процесів у радянському суспільстві. Зорі Соломонівні довелося відчути на собі страшні роки репресій, війни. 50 років свого життя вона присвятила діяльності на архівній та краєзнавчій ниві. Вагомий науковий доробок 3. Орлової нараховує понад вісімдесят публікацій у місцевих та республіканських періодичних виданнях на різноманітні теми. Зоря Соломонівна входить до складу упорядників восьми збірників документів, є одним з авторів довідників, покажчиків, путівників. Нараховується кілька десятків радіо- та телепередач за її участі, присвячених краєзнавчій тематиці. Деякі проблеми в історії регіону були висвітлені 3. Орловою вперше. О. Голобородько справедливо зазначив, що Зорю Соломонівну можна з повним правом вважати співавтором багатьох краєзнавчих розвідок і наукових робіт, оскільки вона щедро ділиться своїми знаннями з усіма, хто з нею спілкується¹⁹. Тож наукові дослідження 3. Орлової в значній мірі посприяли розвитку краєзнавства на Херсонщині.

Плідною була й праця на ниві архівної справи. Зусиллями Зорі Соломонівни створена значна частина фондів особового походження облдержархіву, здійснено упорядкування, описання й каталогізацію багатьох його фондів дореволюційного та радянського періодів. Значна частина наукових досліджень 3. Орлової залишаються актуальними для сьогодення і можуть слугувати надійним джерелом для широкого кола науковців.

Не дивлячись на поважний вік, Зоря Соломонівна продовжує працювати. Тож з-під її пера ще вийдуть історичні публікації. З нагоди ювілею щиро бажаємо Зорі Соломонівні міцного здоров’я, наснаги, родинного затишку й реалізації творчих планів.

* * *

БІБЛІОГРАФІЯ ПРАЦЬ З.С. ОРЛОВОЇ

Збірники документів, довідники, підготовлені за участі З.С. Орлової

• Победа советской власти на Херсонщине (1917-1920 гг.): Сборник документов и материалов./ Сост. Г.А. Голубев, М.И. Давыдов, З.С. Орлова, Т.В. Романенко. -Херсон: «Наддніпрянська правда», 1957 — 382 с.
• З історії соціалістичної перебудови сільського господарства на Херсонщині (1918-1941 pp.): Збірник документів і матеріалів. -Вип. 3. 1930-1941 pp. /Упоряд.А.М.Виборний, Т.К. Богдан Д.А. Короб Д.С. Орлова,О.Н.Рудченко, М.В. Шорохов. — Херсон, 1959.- 784 с.
• Херсонський обласний державний архів: Путівник / Упоряд. М.Х. Берлінська, Т. К. Богдан, З.С. Орлова, Д.О. Полякова. — К.: «Наукова думка», 1971. — 414 с.
• Історія міст і сіл Української РСР. Херсонська область/Ред. кол. О.Є.Касьяненко, М.М.Авдальян, П.М.Балковий та ін.-К.,1972-688 с.
• Херсонская область в годы Великой Отечественной войны. 1941-1945: Сборник документов и материалов/Сост.М.И.Бизер, М.А.Емельянов, Е.С. Каминская, Л.Г. Ковалева, СИ. Майоров, З.С. Орлова. — Симферополь: «Таврия», 1975. — 320 с.
• Из истории социалистического преобразования сельского хозяйства на Херсонщине (1918-1958 гг.): Сборник документов и материалов: В IV вып. — Вип. IV. 1943-1958 гг. / Сост.:М.Х. Белинская,М.И. Бизер,Л.В.Виногра-дова,Е.Я. Дьяченко,М.А. Емельянов, E.С.Каминская,3.С. Орлова-Симферополь: «Таврия», 1978.-288 с.
• Херсону 200 лет. 1778-1978: Сборник документов и материалов / Сост. М.И. Бизер, Л.М.Бучинская, Л.В.Виноградова, Е.Я.Дьячен-ко,М.А. Емельянов,Е.С. Каминская, З.С.Орлова, B.C. Скорина, Л.Е. Соколова. — К.: «Наукова думка», 1978.-406 с.
• История городов и сел Украинской ССР. Херсонская область / Ред. кол. А.Г. Мельников, А.С. Ведмедь, А.Е. Вирлич и др.-К., 1983.-668 с.
• Культурное строительство на Херсонщине. 1921-1987: Сборник документов и материалов / Сост. Л.В. Виноградова, Е.С. Каминская, А.А. Луганская, А.Н. Назарова, З.С. Орлова, В.Д. Сусоров. -Симферополь: Таврия, 1988. — 272 с
• Нації і народності Херсонщини: минуле і сьогодення: Науково-допоміжний бібліографічний покажчик / Уклад. Л.М. Андрієнко, З.С. Орлова — Херсон, 1993. -84 с.
• Орлова З.С, Ратнер И.Д. Из истории заселения Херсонщини: Краткий справочник. -Херсон, 1993.- 128 с.
• Архів і людина. Тематико-експозиційний план виставки / У поряд. В.О. Баранюк, О.О. Марущак, З.С. Орлова, О.І. Стукалова, O.I. Шинкаренко. — Херсон, 2002.-42 с.
• Казимирчак-Полонська О.І., Курнаков Г.В. З історії листування/Упоряд.З.С. Орлова ; Відп. за вип. О.О. Марущак. — Херсон,2002-25с.
• Державний архів Херсонської області. Путівник / Автори-упоряд.: В. Баранюк, В. Боровик, Л. Виноградова, А. Карпова, Ю. Коник, О. Марущак, Л. Митницька, А. Назарова, 3. Орлова, О. Стукалова, О. Шинкаренко. — К., 2003. — 736 с.
• Східна (Кримська) війна 1853-1855 рр. і Херсонщина: Тематична добірка документів / Авт.-упоряд. В. Баранюк, Л. Виноградова, 3. Орлова, О. Шинкаренко. — Херсон, 2004-71 с.

Основні наукові статті, повідомлення

• Голубев Г., Орлова 3. Розгром іноземної інтервенції і буржуазної контрреволюції на Херсонщині (1918-1920 pp.) // Сорок років радянської влади на Херсонщині (1917-1957): 36. статей. — Херсон, 1957. — С. 50-58.
• Орлова З.С. Ленін великий нам шлях освітив // Архіви України. — 1969.-№ 2.-С.43-45.
• Орлова З.С. Херсонські архівісти до 100-річчя від дня народження В.І. Леніна // Архіви України. — 1970. — № 2. — С. 107-108.
• Орлова З.С. Пропагуємо джерела з історії рідного краю // Архіви України. — 1976. -№3.-С. 47-50.
• Орлова З.С. Из истории архивного строительства на Херсонщине // Проблемы археологии Северного Причерноморья (материалы юбилейной конференции, посвященной 100-летию основания Херсонского музея древностей). — Херсон, 1991. — С. 5-7.
• Орлова З.С. Из истории заселения Херсонщины. Кон.ХVIII-нач.ХIХвв.//Прошлое служит настоящему/Сост.А.А. Луганская, А.А. Михайлова, А.Н. Назарова, З.С. Орлова. -Херсон, 1991.-С. 3-23.
• Орлова З.С. Из истории проведения столыпинской реформы на Херсонщине // Прошлое служит настоящему: 36. ст. / Сост. А.А. Луганская, А.А. Михайлова, А.Н. Назарова, З.С. Орлова. — Херсон, 1991. — С. 24-33.
• Орлова З.С. Начало революционного движения на Херсонщине в 70-80-х гг. XIX ст. // Прошлое служит настоящему: 36. ст. / Сост. А.А. Луганская, А.А. Михайлова, А.Н. Назарова, З.С. Орлова. — Херсон, 1991. — С. 33-48.
• Орлова З.С. А. Петражицкий // Константи. — 1993. — № 1. — С. 115-116.
• Орлова З.С. Из истории голода на Херсонщине. По материалам архивных документов / Госархив Херсонской обл. -Херсон, 1993.- 13 с.
• Орлова З.С. Знімок з-за тюремних грат // Забуттю не підлягає. — Херсон, 1994. — С. 128-134.
• Назарова A.M., Орлова З.С. З історії голоду на Херсонщині // Константа. — 1996. -№ 2. — С. 35-40.
• Орлова З.С. Архівний пошук: художник Леонід Брюммер // Константа. — 1996. — № 2. -С.89-95.
• Орлова 3., Шинкаренко О. З історії благодійництва на Херсонщині. — Херсон, 2000. -24 с.
• Орлова З.С. Родина Вадонів // Південний архів. 36. наук, праць. Істор. науки. — Херсон, 2001. -Вип. VI. -С. 70-71.
• Орлова З.С. Е.И. Казимирчак-Полонская и Г.В. Курнаков. Из истории переписки. // Південний архів. 36. наук, праць. Істор. науки. -Херсон, 2002. — Вип. IX. — С. 69-74.

---

ДЖЕРЕЛА

1. Державний архів Херсонської області (далі -ДАХО), ф. р-4077: Орлова Зоря Соломонівна -історик-краєзнавець, почесний член Спілки архівістів України, on. 1, спр. 41, арк. 7.
2. Там само, арк. 9.
3. Там само.
4. Там само, арк. 12
5. Там само.
6. Там само.
7. Там само, арк. 9
8. Там само, арк. 18
9. Сінкевич Є.Г. Орлова Зоря Соломонівна // Краєзнавці України (Сучасні дослідники рідного краю): Довідник. — Т. І. — Київ-Кам’янець-Подільський, 2003. — С. 161-162.
10. Карпова А.В. Оживають роки й події // Наддніпрянська правда. — 1996. — 1 лютого.
11. ДАХО, ф. р-4077, on. 1, спр. 41, арк. 16.
12. Нариси історії архівної справи в Україні / За ред. І.Б. Матяш та К.І. Климової. — К., 2002. -612 с.
13. ДАХО, ф. р-4077, on. 1, спр. 41, арк. 20.
14. Там само.
15. Кузьменко Т.А., Гордійчук Г.М. Документальна скарбниця Державного архіву Херсонської області. Фонди особового походження як джерело краєзнавчих досліджень // Південний архів. 36. наук, праць. Істор. науки. — Херсон, 2003.-Вип. 12.-С. 212-215.
16. ДАХО, ф. р-4077, on. 1, спр. 29, арк. 49-61.
17. ДАХО, ф. р-4077, on. 1, спр. 30, арк. 107-122.
18. ДАХО, ф. р-4077, on. 1, спр. 41, арк. 22.
19. Голобородько О. Світло Зорі Орлової // Наддніпрянська правда. — 2006. — 11 жовтня.