Заглянемо в майбутнє
Крокує по країні дев’ята п’ятирічка. Відусюди доносяться голоси про успіхи фабрик і заводів, колгоспів і радгоспів. І в цей могутній хор вплітається голос трьохтисячного колективу Херсонського ордена Леніна консервного комбінату.
Первенець першої п’ятирічки, який в 1932 р. виробив перший мільйон банок консервів шести видів, зараз лише за одну добу дає понад три мільйони банок десятків найменувань. Він переробляє в сезон щоденно 3000 тонн овочів. Для вивезення готової продукції, виготовленої з цієї сировини, потрібно понад сто залізничних вагонів.
Важко порівнювати консервний завод того часу ,з сучасним комбінатом — головним підприємством об’єднання.
Змінилася не лише назва, не лише зовнішній вигляд. Докорінно змінилося все, а головне — люди. Вони небачено зросли і змужніли. Вони досконало знають все складне обладнання і чудово ним володіють. Сучасний робітник комбінату — це людина високої культури, політично грамотний, ідеологічно загартований борець за щасливе прийдешнє трудящих, за комунізм.
В дев’ятій п’ятирічці перед колективом комбінату стоять важливі й відповідальні завдання — закріпити і далі розвивати і поглиблювати здобуті успіхи, постійно йти вперед, сміливо вирішувати ще більш складні завдання.
Радянський народ живе і працює під впливом високих ідей і настанов XXIV з’їзду Комуністичної партії Радянського Союзу. Узагальнивши величезний досвід комуністичного будівництва, з’їзд дав всім, хто працює в сфері матеріального виробництва, бадьору зарядку на майбутнє, озброїв ідеями і завданнями, від виконання яких залежить ще більш бурхливий розиток виробничих сил всієї країни, ефективність кожного виробництва.
Плани рідної Комуністичної партії — це плани всього нашого народу, це плани кожної радянської людини. Особливу увагу наша партія звертає на дальше піднесення добробуту трудящих.
«Головне завдання п’ятирічки, — вказував у звітній доповіді ЦК КПРС на XXIV з’їзді Генеральний секретар ЦК товариш Л. І. Брежнєв, — полягає в тому, щоб забезпечити значне піднесення матеріального і культурного рівня життя народу на основі високих темпів розвитку соціалістичного виробництва, підвищення його ефективності, науково-технічного прогресу і прискорення росту продуктивності праці».
Ця вказівка Л. І. Брежнєва безпосередньо стосується Херсонського консервного комбінату.
Дев’ятий п’ятирічний план підприємства передбачає довести виробництво консервів до 180 мільйонів банок на рік, а за п’ятирічку дати 817 мільйонів — на 100 мільйонів більше, ніж було вироблено у восьмій п’ятирічці.
Такий високий рівень випуску продукції повинен бути досягнутий без збільшення кількості робітників. Якщо в 1965 р. на кожного працюючого на комбінаті було вироблено 34 тисячі банок консервів, а в 1970 р. — 45 тисяч, то в 1075 р. планується випустити 51 тисячу банок.
Річний обсяг виробництва гумових ущільнювальних кілець для банок повинен зрости вдвоє — до 5400 тонн.
В Директивах XXIV з’їзду КПРС по п’ятирічному плану розвитку народного господарства на 1970—1975 рр. говориться, що харчова промисловість повинна «…підвищити якість, розширити асортимент і поліпшити харчову цінність і смакові якості продуктів харчування. Випереджаючими темпами розвивати виробництво продуктів дитячого та дієтичного харчування, консервованих плодів та овочів…»
Колектив комбінату сприйняв ці слова як наказ до дії і почав вишукувати нові резерви і можливості для його безумовного виконання.
Великим резервом виробництва є більш доцільне і економне витрачання часу та матеріалів. Громадське бюро економічного аналізу, первинні організації товариства «Знання» та науково-технічного товариства підрахували, що комбінат за одну хвилину простою втрачає 895 банок консервів. 895 банок за хвилину!
Аналіз собівартості продукції показав, що зниження ЇЇ всього на один процент дає комбінату 364 тисячі карбованців економії за рік. За ці кошти можна спорудити житловий будинок на 120 квартир, або дитячий садок-ясла на 350 місць.
Підраховано також, що зниження в цілому по об’єднанню витрачання електроенергії на один процент зекономить 183 тисячі кіловат електроенергії, якої вистачить для випуску 6,4 мільйона банок консервів або 15 мільйонів банок томатної пасти.
Підвищення тільки на один процент за рік продуктивності праці збільшить на підприємствах об’єднання випуск продукції на 513 тисяч карбованців, або дасть додатково 1,9 мільйона банок консервів.
Переконливі цифри!
В дев’ятій п’ятирічці консервники повинні значно підвищити продуктивнiсть праці, підвищити якість продукції і знизити її собівартість. Цього можна досягти за умови дальшої механізації та автоматизації виробничих процесів, впровадження нової високопродуктивної техніки, збільшення коефіцієнта її використання, зниження втрат.
В цьому напрямку й ведеться робота на комбінаті. Наприклад, комплексним планом розвитку підприємства на 1971— 1975 рр. передбачається збільшити на 8 мільйонів банок випуск томатної пасти. За рахунок чого це можна зробити? За рахунок інтенсифікації роботи обладнання. Зараз інженери комбінату в співдружності з працівниками науково-виробничого об’єднання «Харчопромавтоматика» ведуть роботу над тим, щоб збільшити продуктивність машин і обладнання цеху, який випускає томатну пасту.
Крім цього, комбінат одержить і нову високопродуктивну техніку: машини для миття овочів, закатування банок, наповнювачі банок, безперервно діючі пастеризатори і т. ін.
Передбачається також дальше збільшення випуску консервів в жерстяних банках і зниження — в скляних. Для цього в 1971 р. введено в експлуатацію новий корпус лакувального і літографічного відділення — 3200 квадратних метрів виробничої площі. В ньому встановлене нове обладнання — дві лінії лакування і літографії. Вони повністю забезпечать зростаючу потребу в красиво оформлених банках.
Взагалі в цьому цеху за дев’яту п’ятирічку все морально устаріле і спрацьоване обладнання буде замінено сучасним, високопродуктивним. Крім того, ще докорінно поліпшиться якість тари, значно зросте продуктивність праці, що дасть можливість вивільнити і використати на інших роботах біля 200 чоловік.
Пятирічним планом передбачається запровадити картонну упаковку консервів замість дерев’яної, яка існує зараз. Це дасть можливість перейти на потоковий метод пакування, що зменшить витрати праці, створить умови для дальшої механізації кінцевих операцій. Змонтований на комбінаті гофроагрегат вже став до ладу, випуск картонної тари почався.
В тезах ЦК КПРС до сторіччя з дня народження В. І. Леніна говориться, що «…будівництво комунізму Ленін розглядав як комплексне завдання, в якому рішення економічних та соціально-політичних проблем органічно зв’язано з формуванням нової людини, з вихованням, навчанням всебічно розвинених і всебічно підготовлених людей!».
На комбінаті розроблений план соціального розвитку на 1971—1975 рр., план дальшого поліпшення умов праці та побуту трудівників. В ньому намічено, зокрема, збудувати гуртожиток на 600 чоловік, два сімдесятиквартирних житлових будинки, дитячий садок для 280 дітей, їдальню, школу професійно-технічного навчання та ін. Підготовка до будівництва вже почалась.
Значні роботи планується провести на підприємстві. Будуть поліпшені умови праці у вікельному цеху, механізовані всі роботи по завантаженню й розвантаженню залізничних вагонів. Все ширше впроваджуватиметься система транспортерів. Взагалі всі навантажно-розвантажувальні роботи буде механізовано на 65 процентів.
Колектив комбінату, прагнучи внести гідний вклад у дальше зміцнення нашої Батьківщини, у створення економічної бази комунізму, прийняв підвищені соціалістичні зобов’язання.
В цих зобов’язаннях говориться, що колектив дає слово Комуністичній партії і уряду, всьому радянському народові достроково виконати своє п’ятирічне завдання за рахунок впровадження у виробництво наукової організації праці, дальшого підвищення її продуктивності. Колектив забов’язується також по-господарському витрачати матеріали, електроенергію, пару, воду — всі цінності, які довірила консервникам Вітчизна.
Завтрашній день комбінату — це молодь, це ті хлопці і дівчата,’сотні яких приходять на комбінат з школи ФЗН, це ті, кому старше покоління вручає долю підприємства.
В 1931 р. на комбінаті почали діяти курси для підготовки кадрів консервників, які згодом були перетворені на школу ФЗН. Відтоді минуло понад сорок років. За цей час комбінат одержав кілька тисяч спеціалістів. Серед них такі уславлені майстри, як варщиця Г. О. Швець, майстер по холодильних установках М. Д. Костенко, слюсар В. П. Перепелицин, стерилізатор О. В. Настенко, вакуумниця Г. В. Бебешко та інші.
Сорок весен минуло від тієї весни, коли в степу під Херсоном на самому березі Славутича був збудований перший барак, одержано першу продукцію, зіграно перше весілля.
Сорок років!.. Тепер комбінат одне з найбільших, провідних харчових підприємств України. Зараз на комбінаті все на піднесенні, все підкорено єдиній меті — невпинно йти вперед по вказаному партією шляху. Цьому підкорено і НОП, і пошуки раціоналізаторів, і систему змагання, і боротьбу за високий темп роботи, за високу якість, за ощадження. І все це йде від верстатів, від потокових ліній, разом від усіх трудівників комбінату і від кожного зокрема. Тут слово керівника, слово парт-організації — кровне, робітниче, своє.
…В кабінеті генерального директора об’єднання Семена Олександровича Панасюка завжди людно. У розчинене навстіж вікно свіжий вітерець доносить багатоголосий гомін комбінату. Дзвонять телефони. Директор вислуховує, розпитує, відповідає, дає поради, просить порадити, читає і підписує різнокольорові папірці. Багато у нього справ. Та інакше і не може бути, адже він «генеральний консервник», він відповідає за все.
— Головне на комбінаті, — говорить Семен Олександрович, — це, власне, не консерви, не машини, а люди, які виробляють ті консерви, які керують машинами. Від них залежить успіх виробництва, а тому їм — найпершу увагу, про них найщиріша турбота.
І тут дбають насамперед про людей, про покращання їх побуту, про їх навчання і виховання, про поліпшення умов праці — про все, чим живе людина.
Тому кожна година, кожний місяць, кожний рік приносять комбінату нові й нові трудові перемоги, тому на прапорі консервників сяє орден Леніна, тому високі нагороди Батьківщини сяють на грудях багатьох трудівників підприємства.
Яскравою сторінкою в історію комбінату увійшов 1972 р. В жовтні цього року трудівники підприємства урочисто відзначили своє 40-річчя. Сорок років тому на місці, де розкинулись величезні цехи комбінату, був збудований невеличкий завод, який дав першу продукцію.
Про те, як будувався завод, як за 40 років виріс він до консервного гіганта на Дніпрі, як зростали його люди яскраво розповідають експозиції історичного музею трудової слави комбінату, що відкрився до славного ювілею підприємства. В ньому виставлені унікальні експонати, а також фотографії тих, хто закладав перший камінь у будову, — бригадира каменярів Олексія Саніна, парторга ЦК ВКП(б) на Консервбуді Миколи Шолкового, голови будкому Майєрсона та інших, — та героїв трудового фронту сьогоднішніх днів.
Експозиції музею широко розповідають не лише про виробничі успіхи, але й про участь консервників в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників на фронтах Великої Вітчизняної війни, в партизанських загонах і підпільних організаціях.
В день 40-річчя комбінату його колектив в урочистій обстановці вшанував ветеранів підприємства. Партійний комітет, заводський комітет профспілки та адміністрація присвоїли найстарішим працівникам комбінату звання «Почесний ветеран праці». Серед них — майстер пакування продукції Л. Ф. Бабушкі-на, слюсар халвово-оївочевого виробництва Л. О. Байраченко, робітниця енергоцеху Є. К. Варфоломєєва, будівельник Г. С. Дудкін, фрезерувальник механічного цеху М. Г. Івашин, вакуумниця Л. А. Сидоренко, механік Г. Я. Тишкевич, майстер жерстяно-банкового виробництва К. Д. Хамзова та майстер Р. П. Чернишов. Вони до 15 жовтня виконали свої річні плани і дали на тисячі карбованців продукції понад план.
Колектив комбінату широко розгорнув соціалістичне змагання за гідну зустріч 50-річчя утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік і добився нових виробничих успіхів. План третього кварталу він значно перевиконав як по випуску валової продукції, так і по всіх інших показниках. За цю трудову перемогу Рада Міністрів Союзу РСР та ВЦРПС вп’яте присудили йому Перехідний червоний прапор.
Взявши зобов’язання до Дня працівників харчової промисловості — 15 жовтня, — який збігався з 40-річчям комбінату, виконати річний план випуску продукції, колектив з честю додержав свого слова — завершив річне завдання. План по обсягу реалізації продукції за 11 місяців виконано на 106,9 процента— реалізовано понад завдання на 2 мільйони 308 тисяч карбованців консервів. За цей же час на комбінаті за рахунок запровадження передових методів праці, механізації і автоматизації виробничих процесів значно зросла продуктивність праці — на 4,1 процента проти запланованої.
До кінця 1972 року комбінат дав додатково понад план 13 мільйонів банок консервів, виконавши річне завдання на 108,2 процента. Це гідний подарунок колективу комбінату, на прапорі якого сяє найвища нагорода — орден Леніна, рідній Батьківщині на ознаменування 50-річчя утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
За досягнення найвищих результатів у всесоюзному соціалістичному змаганні на ознаменування 50-річчя утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік Центральний Комітет КПРС, Президія Верховної Ради СРСР, Рада Міністрів СРСР і ВЦРПС нагородили комбінат Ювілейним почесним знаком.
Дякуючи Комуністичній партії і Радянському урядові за високу нагороду, консервники дали слово працювати ще краще, дати радянським людям більше високоякісної продукції, уславити свою рідну Батьківщину новими трудовими перемогами.
Велике патріотичне піднесення панує в усіх цехах, на всіх ділянках підприємства. Змагаючись за високу культуру виробництва, за дальше піднесення продуктивності праці і поліпшення якості продукції, колектив орденоносного комбінату продовжує успішну боротьбу за дострокове виконання планів дев’ятої п’ятирічки, за здійснення накреслень XXIV з’їзду Комуністичної партії Радянського Союзу.