1963 год
ИЗ ИНФОРМАЦИИ ГАЗЕТЫ «НАДДНІПРЯНСЬКА ПРАВДА» ОБ УВЕЛИЧЕНИИ ПОДПИСКИ НА ПЕРИОДИЧЕСКИЕ ИЗДАНИЯ
5 мая 1963 г.
…Кожний другий житель Херсонщини є передплатником на газети та журнали. Періодична преса міцно увійшла в побут радянських людей, служить їм добрим порадником і другом.
Трудящі Херсонщини передплачують 173 назви газет та 1379 назв журналів, разовий тираж яких становить 538 083 примірника.
Насиченість періодичної преси на тисячу чоловік населення становить 615 примірників.
Великою популярністю користуються газети «Правда», яку передплачують 36 572 жителя області, «Сельская жизнь» — 16 258, «Молодь України» — 13 476, «Правда Украины» — 12 646 та ін.
Розповсюджено по передплаті журналів: «Агитатор» — 2257 примірників, «Коммунист» — 1982, «Партийная жизнь» — 2318, «Политическое самообразование»— 1897, «Блокнот агитатора» — 3594, «Сельский механизатор» — 1885, «Семья и школа»—1683, «Радянська жінка»—13821, «Малятко» — 3400, «Зміна» — 2985, «Дніпро» — 1881, «Україна»— 1205 примірників та ін.
Збільшилась передплата на видання соціалістичних країн. Передплачено 24 назви газет та 306 назв різних журналів, разовий тираж яких становить 3931 примірник. В Херсон надходять періодичні видання на 34 мовах…
Наддніпр. правда.— 1963 —5 мая.
* * *
ИЗ СПРАВКИ ХЕРСОНСКОГО ОБЛАСТНОГО ОТДЕЛА НАРОДНОГО ОБРАЗОВАНИЯ ОБЛИСПОЛКОМУ О РАЗВИТИИ ЗАОЧНОГО И ВЕЧЕРНЕГО ОБУЧЕНИЯ РАБОТАЮЩЕЙ МОЛОДЕЖИ
Май 1963 г.
…Партія і уряд приділяли і приділяють велику увагу питанням навчання і виховання молодого покоління.
В перші ж роки завоювання Радянської влади Комуністична партія нашої країни приступила до реалізації марксистських теоретичних положень про школу при соціалізмі. Основні принципи Комуністичної партії з питань освіти викладені в другій Програмі партії, прийнятій в 1919 р. на VIII з’їзді…
Яскравим прикладом бурхливого розвитку народної освіти в країні може служити і Херсонщина.
За останні роки все більш масовий характер набувають вечірні і заочні школи. Ці школи стають одним з основних типів шкіл, які дають молоді середню освіту без відриву від виробництва.Ще в 1919 р. для молоді, яка не могла одержати освіту при царизмі, були створені робітничі факультети, де працюючі могли придбати освіту.
Значно пізніше, в 30-х роках, в області були організовані вечірні школи для працюючої молоді. В 1939— 1941 рр. в м. Херсоні їх було 5, які охопили навчанням понад 500 осіб.
В післявоєнний час в області швидко росла і розвивалась мережа середніх шкіл. Якщо в 1945 р. на Херсонщині їх було 41, то через 15 років разом з вечірніми і школами-інтернатами їх стало 254.
За 15 років більше ніж в 10 раз виросла кількість учителів з вищою освітою. Якщо в 1945/46 р. їх було 473, то в 1962/63 р.—4650.
Дуже швидко розвивалися вечірні і змінні школи працюючої молоді. Відомо, що в роки Великої Вітчизняної війни і тимчасової окупації території десятки тисяч дітей не навчалися в школах, багато залишилось або зовсім неписьменними, або малописьменними.
Після звільнення території від фашистів підлітки працювали на підприємствах, в колгоспах і радгоспах, замінюючи своїх батьків, які загинули на фронті. На Херсонщині уже в 1945 р. було організовано 45 таких шкіл, а навчалося там 1318 учнів.
Після реорганізації в -народному господарстві в промисловій зоні області працює 25 вечірніх (змінних) шкіл, якими було охоплено 9223 чоловіка працюючої молоді, 2 заочні школи, де навчається 2018 юнаків і дівчат. Таким чином, в 1962/63 навчальному році у вечірніх і заочних школах навчалося 11 241 чоловік…
Вся робота шкіл робітничої молоді, особливо за останні роки, була спрямована на запровадження в життя рішень XXII з’їзду КПРС, на виконання завдань, поставлених партією і урядом у справі виховання молоді в комуністичному дусі.
Порівняно з минулим роком міцнішою стала навчально-матеріальна база шкіл дорослих. Так, із 27 шкіл (промислової зони) у класних приміщеннях працювали 6 шкіл, в приміщеннях підприємств — 4. В школах № А, 9, 10, 13, 15, 16 м. Херсона створені зразкові навчальні кабінети з фізики, хімії, електротехніки. Обладнуються класи-кабіне-ти з мови і літератури, історії, суспільствознавства.
Значно зріс бібліотечний фонд в школах робітничої молоді, кількість книг складає 17 016 штук.
Завідуючий облвно В. Никитенко
Госархив Херсонской области, ф. р-2239, оп. 2, д. 1362, л. 166—167, 175, 177. Подлинник.
* * *
ИЗ ИНФОРМАЦИИ ХЕРСОНСКОГО ОБЛАСТНОГО КРАЕВЕДЧЕСКОГО МУЗЕЯ ОБЛАСТНОМУ УПРАВЛЕНИЮ КУЛЬТУРЫ О ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
10 октября 1963 г.
У відділі історії краю були побудовані тимчасові виставки: «45 річниця Радянської Армії та Військово-Морського Флоту», «Володимир Ілліч Ленін», «Походження релігії», виставка колекціонерів м. Херсона — екслібриси, філателія, нумізматика, боністика, філуменістика, виставка матеріалів археологічних розкопок музею в 1962 р., виставка присвячена 60-річчю РСДРП.
Музей поповнився новими експонатами — 820. Серед них орден та особисті речі провідника військ Червоної Армії через Сіваш в 1920 і в 1943 рр. І. І. Оленчука, ордени, грамота і Золота Зірка Героя Радянського Союзу О. С. Контушного (жителя нашої області), ливарні форми II тис. до н. е., зразки рослинності цілинного степу — Асканія-Нова та ін.
На протязі 9 місяців 1963 р. Херсонський обласний краєзнавчий музей відвідало— 110 951 чоловік, екскурсій 891, Каховський музей— 18 558 чоловік, екскурсій — 204; Генічеський — 6511, екскурсій — 43.
Використовуючи пересувний автоклуб, наукові співробітники музею за звітний період прочитали серед сільського населення області 102 лекції (охоплено ними 13 335 слухачів) з демонструванням пересувного музею та науково-популярних, хронікально-документальних і атеїстичних кінофільмів в клубах, в бригадах і відділках колгоспів і радгоспів, на фермах і в полі, в майстернях, серед учнів шкіл. Одночасно з читанням лекцій проводився збір експонатів і матеріалів як для відділу природи (рослинний і тваринний світ краю), так і для відділів історії (археологія, етнографія, документальні матеріали тощо).
Група наукових працівників музею прийняла участь в роботі Північно-Кримської експедиції Інституту археології Академії наук УРСР в розкопках курганів в районі будівництва зрошувального каналу і зрошувальної системи на території Херсонської області (с. Каланчак). В результаті цього фонди музею поповняться цінними археологічними експонатами стародавніх часів…
Директор музею Пясецький
Госархив Херсонской области, ф. р-1323, оп. 2, д. 19, л. 23—26. Подлинник.