Революція і Херсонщина
Цей випуск альманаху присвячений 8О-річчю революційних подій на півдні України
Невідома Україна — ці вже трохи затерті на восьмому році незалежності слова, дуже часто згадуєш, коли гортаєш пожовклі сторінки архівних документів революційних часів. Так, як це не дивно, але ще і зараз ті яскраві і криваві роки лишаються для широкого загалу терра інкогніто, невідомою країною минулого, де за шаром років поховані безліч фактів, подій та прізвищ. Ми тільки починаємо відкривати цей таємничий материк під назвою «Історія революційних подій на півдні України».
Ще не було видано жодного дослідження, автори якого б опрацювали та оприлюднили цілісну картину історичного життя того часу, систематизували факти та побудували об’єктивні та неупере-джені концепції громадянської війни та революції. Ще не вщухли політичні пристрасті навколо тлумачення тих подій, ще стукає попіл Клоаса у груди багатьох політичних діячів. Та й взагалі, про які ґрунтовні великі наукові праці може йти мова, коли нам ще й досі невідомі найпростіші речі, якщо ми майже нічого допевне не знаємо про справжні події періоду української революції в південному регіоні?
Ймовірно, що не настав час для безпристрасної концепції революції та громадянської війни. Ще потрібна копітка праця архівістів — розвідників минулого, Берегинь та одночасно піонерів історичної науки.
Черговий випуск альманаху «Константи», який підготували архівісти, є спробою хоча й частково відповісти на запитання історичної науки. На його сторінках публікуються документи, спогади, унікальні свідчення того часу, розвідки революційної давнини — ще невідомі джерела з історії революції на Херсонщині, і ширше, на півдні України.
Весна 1917 року принесла Херсону Революцію та Визволення. Місто пробудилося від суспільної сплячки: відродився потужний професійний рух, з’явилися впливові національні, громадські та політичні товариства. Громадськість отримала змогу впливати на життя у суспільстві. Влітку відбулися перші вільні демократичні вибори міського самоврядування. Городяни вперше загальним та таємним голосуванням обирали місцеву владу — вчилися демократії. Тоді з величезним успіхом переміг соціалістичний блок, але то були лише перші і невпевнені кроки революційної демократії. Продовжувалася війна, заглиблювалась економічна криза, нагальні реформи не проводились…
У кінці 1917 року Херсошцина перетворилася на вузол невирішених та загнаних у безвихідь проблем. І як наслідок, — починалися потужні селянські заворушення, зіткнення протилежних політичних та національних сил, коли ще донедавна спільні революційно налаштовані однодумці вирішували свої проблеми у збройних конфліктах.
Перша річниця революції була «відзначена» у Херсоні величезним повстанням городян. Колишні фронтовики-херсонці розігнали спочатку Раду робітничих та солдатських депутатів, а потім виступили й проти міської Думи та протягом трьох тижнів утримували місто від німецьких та австрійських вояк, які намагалися захопити Херсон.
Наш край вступав у добу кривавих метамарфоз громадянської війни, перебіг якої ще потребує уваги дослідників.
Можна окреслити широке коло нагальних для вивчення проблем. Це, по-перше, участь та роль українських революційно-національних організацій в подіях того часу, стосунки українських політичних партій та можновладців за часів Тимчасового Уряду, Центральної Ради, Гетьманщини, правління Денікіна та Радянської влади. Херсонці неодноразово висловлювались за встановлення української влади у нашому краї, але потім маятник масової свідомості котився в іншу сторону. І все ж таки, упродовж усієї громадянської війни у Херсоні діяли українські політичні сили.
По-друге, потрібна увага та осмислення значення селянського повстанського руху на півдні України. Про Махновщину та червоних партизанів ми вже трохи знаємо, але поза увагою залишалися проблеми цілісності селянського руху як суспільно-політичного та економічного явища та його неупереджений аналіз.
Роль і діяльність місцевої Думи та, ширше — місцевого самоврядування, життя звичайних городян під час кривавих подій та, за висловом тогочасного документу, «безперервних суспільних потрясінь», голоду, суцільної розрухи, є також однією з найцікавіших проблем історичного дослідження, яка раніше зовсім не привертала уваги істориків. Навіть найважливіша дата радянського періоду вивчення історії — дата січневого збройного повстання та встановлення радянської влади у Херсоні — теж потребує детального та ґрунтовного уточнення.
Взагалі, перед сучасними дослідниками відкривається величезне неоране поле історії, і дуже добре, що 80-річчя тих знаменних подій державний архів Херсонської області вирішив відзначити публікуванням історичних матеріалів тієї величної доби. Взагалі, місцеві архівісти завжди були одним із наукових форпостів на Херсонщині.
Ще у п’ятдесяті роки Херсонський архів підготував ґрунтовну працю, яка була присвячена буремним рокам революції та громадянської війни. Тоді архівісти вперше так докладно розповіли про встановлення Радянської влади, оприлюднили безцінні факти, якій досі не втратили своєї наукової вагомісті. І ось через сорок років, коли ми прожили ціле життя, — знову архів взяв на себе тяжке і відповідальне завдання опрацювати ще невідомі джерела та зібрати наукові дослідження з історії революції та громадянської війни на півдні України. Друкуються джерела, які ще донедавна нізащо не змогли б побачити світ. Вони відбивають неабияку строкатість минулих подій. Укладачі намагалися зберегти її для читача і представити якнайбільше свідчень того часу, відмовившись від категорічних їх оцінок, вважаючи, що час для них ще не настав.
Всі документи в альманасі подаються мовою оригіналу зі збереженням стилістичних та мовних особливостей. Помилки, недописані слова, рідковживані скорочення виправлені без застережень. Деякі документи представлені не повністю, введені слова подаються у квадратних дужках.
Завдяки зусиллям авторського колективу історія революції стає більш відкритою та зрозумілою, наближаючи своє трагічне обличчя до нас, сучасників двадцять першого сторіччя.
Перефразовуючи вираз Володимира Маяковського, відомого співака революції, ім’я якого теж тісно пов’язане з Херсонщиною, ми можемо сказати:
«Слово за вами, товариш факт!»
Володимир Коробов, головний редактор