Авдальян Михайло Мелконович (1921-1991): джерела до біографії відомого херсонського краєзнавця (Кузовова Н.М.)

Written by adminkordi. Posted in Наукові записки

Кузовова Н.М. (м.Херсон)

Для багатьох поколінь херсонців знайомство з історією рідного краю почалося із статей М.М. Авдальяна, опублікованих у місцевій пресі. «Про що розповідають географічні назви», «Класичні автори про Дніпро», «Чи змінюється природа на Херсонщині» [1, арк. 1-21] та багато інших цікавих та змістовних розвідок з історичної географії та краєзнавства надихали всіх небайдужих до історії Херсонщини.

У творчому доробку талановитого педагога, географа та історика кандидатська дисертація, близько 10 ґрунтовних історико-географічних нарисів, понад 350 газетних статей, присвячених питанням економіки, історичної географії, краєзнавства, довідкова стаття в Українській радянській енциклопедії. Крім того, М.М. Авдальян був членом редколегії, робочої групи та співавтором україномовного тому «Історія міст і сіл Української РСР. Херсонська область», опублікованому в 1971 р. [2].

Про сучасну актуальність досліджень М.М. Авдальяна свідчить перевидання його статей, здійсненому співробітниками КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» у 2010 р. [3], статті, що базуються на матеріалах його досліджень у Вікіпедії та інших довідкових Інтернет-виданнях [4]. Власне про нього опублікована лише коротка інформація Є.Г. Сінкевича у довіднику «Краєзнавці України» (2003 р.) [5], але сторінки його нелегкої біографії досі залишаються невідомими для широкого загалу.

У 2012 р. джерельна база про М.М. Авдальяна поповнилася новими документами. У держархіві Херсонської області було створено його особовий фонд, який увійшов до архівної колекції «Краєзнавці Херсонщини» [6]. Цей фонд базується на документах, зібраних працівниками держархіву області. Серед них особова справа Авдальяна М.М. передана з Херсонського державного університету та добірка вирізок з газет, які містять публікації краєзнавця.

Особова справа Авдальяна М.М., в. о. доцента кафедри історії КПРС і наукового комунізму Херсонського державного інституту ім. Н.К. Крупської датується 20 серпням 1963 р. — ЗО червням 1987 р. Вона містить копії наказів ректора інституту з особового складу, що стосуються М.М. Авдальяна, автобіографії краєзнавця, телеграму про успішний захист кандидатської дисертації, його особисті заяви про призначення на посади, відомості про державні відзнаки, його наукову та науково-методичну діяльність тощо. Статті М.М. Авдальяна представлені газетники вирізками переважно з «Наддніпрянської правди» за 1963-1991 рр. Справи упорядковані за схемою класифікації документів особового походження, до опису складена передмова. Фонд невеликий, всього 6 справ, 150 документів за 1963-1991 рр., та він дає певне уявлення про основні віхи наукової та педагогічної діяльності М.М. Авдальяна, факти його біографії.

Відповідно до записів в особовій справі Авдальян Михайло Мелконович (Мегердич Миркунович) народився 14 січня 1921 р. у м. Миколаєві. Батько, Миркун Микитович працював учителем, мати, Євгенія Фомівна, займалася домашнім господарством.

Упродовж 1927-1937 рр. М.М. Авдальян навчався у середній школі №20 м. Миколаєв. У 1937 р. поступив до Херсонського педагогічного інституту, у 1941 р. закінчив його географічний факультет.

Під час другої світової війни брав участь у військових діях радянської армії та її партизанських об’єднань. Нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною», ювілейними медалями.

Після демобілізації, з 1945 по 1949 рр., М.М. Авдальян працював викладачем економічної географії СРСР Херсонського педагогічного інституту, паралельно впродовж 1945-1966 рр. — економічної географії СРСР в заочній Вищій партійній школі.

У зв’язку з ліквідацією географічного факультету Херсонського педагогічного інституту залишився без роботи у Херсоні та вирішив виїхати на свою історичну батьківщину, у Вірменію. Там він працював з 1949 по 1951 рр. вчителем історії та географії у середній школі №20 м. Єреван.

Проте його життя вже було нерозривно пов’язане з Херсонщиною. Він повернувся, був досить затребуваним, з 1951 по 1959 рр. обіймав посаду завідувача кабінетом педагогіки, історії, географії Херсонського обласного інституту удосконалення вчителів. З 1959 по 1962 р. працював вчителем історії та географії в середній школі № 8 м. Херсон, з 1962 р. -у школі робочої молоді № 10 та школі № 16. З 1963 по 1987 рр. працював у Херсонському педагогічному інституті викладачем, старшим викладачем, в.о.доцента та знову старшим викладачем історії СРСР.

У 1957 р. М.М. Авдальян опублікував працю «Херсонская область: Краткий географический очерк», який, ймовірно, зацікавив редакторів першого видання Української радянської енциклопедії, що готувалася до друку протягом 1959-1965 рр. Тож М.М. Авдальян став автором однієї з статей тому [7]. У 1960 р. вийшов друком його географічний нарис «Херсонский экономический административный район» (утворено у 1957 р., ліквідовано шляхом злиття з Кримським та Одеським у Чорноморський економічний район у 1962 р.) [8].

У 1969 р. М.М. Авдальян захистив кандидатську дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук на тему “Промышленные узлы Херсонского территориально-производственного комплекса” у Київському державному університеті ім. Тараса Шевченка [9], проте не отримав затвердження присвоєння наукового ступеня у ВАК СРСР через ідеологічні причини.

Упродовж своєї роботи викладачем брав участь у науково-практичних конференціях, виступав із доповідями на свої улюблені теми: «Исторические связи и дружба украинского и армянского народов», «Роль топонимики в преподавании истории» тощо.

М.М. Авдальян був активним учасником краєзнавчого руху. Крім роботи у редколегії україномовного тому «Історія міст і сіл Української РСР. Херсонська область», займав посаду голови первинної організації Товариства з охорони пам’яток, був членом вченої ради цього Товариства, членом вченої ради Херсонського краєзнавчого музею, а також комісії з перейменувань вулиць Херсонського облвиконкому та ін.

Його плідна науково-педагогічна діяльність була визнана державою. Він нагороджений значком «Відмінник Міністерства просвіти УРСР», грамотами та відзнаками Міністерства освіти УРСР. Більшість цих нагород за поданням Херсонського державного педагогічного інституту ім. Н. К. Крупської відноситься до моменту захисту кандидатської дисертації [10]. Та через не затвердження його захисту він остаточно втрачає надію на отримання посаду доцента, відповідну матеріальну винагороду.

Звичайно, лише особова справа не дає повного уявлення про М.М. Авдальяна як особистість. Тож автор статті узяла інтерв’ю у людей, які пам’ятають краєзнавця по науковій, педагогічній та громадській діяльності.

Колеги по кафедрі історії КПРС та наукового комунізму Херсонського державного педагогічного інституту ім. Н. К. Крупської характеризують М.М. Авдальяна як талановитого науковця та викладача, людину горду, із запальною вдачею. На думку колег, саме ці якості стали на заваді його кар’єри. Він не схотів подавати апеляцію, коли успішний захист його дисертації не затвердили у Москві, бо вважав, що це принижує його гідність. Справді, на той момент він був визнаний спеціалістом у галузі історичного та географічного краєзнавства. Проблема полягала у негативному відношенні урядових кіл до розвитку краєзнавства як науки. Відповідно наукові праці у цьому напрямку піддавалися гострій та часто несправедливій критиці. Тож М.М. Авдальяну закинули те, що його робота базується на визначенні Херсонського економічного адміністративного району, а такого не існує і ніколи не буде існувати. Крім того, М.М. Авдальян був безпартійним, до лав КПРС вступати не хотів, а для захисту спеціалістів із суспільствознавчих дисциплін це мало певну вагу.

М.А.Ємельнов, завідувач партійний архівом Херсонського обкому КПУ, краєзнавець та колекціонер, добре знайомий з М.М. Авдальяном та ситуацією, що склалася із затвердженням його захисту, пригадує як образливо поставилися у «центрі» до популяризаторської діяльності М.М.Авдальяна, назвавши його дисертаційне дослідження «газетярським», та як важко переживав таку несправедливість знаний краєзнавець.

Спочатку кар’єрні негаразди не справили на творчу лабораторію М.М. Авдальяна негативного впливу. Він продовжує публікувати нові статті, готувати науково-методичні матеріали: «Таємниці херсонських підземель», «На землях «Дикого поля», «Походження назв вулиць Херсона», «Скільки назв у Чорного моря», «Петрашевець Ахшарумов у Херсоні», «Геленджик, вулиця Херсонська», “Александр-Шанц -предшественник Херсона”, “30 імен Херсонщини”, “Видатний вчений-зоолог” та ін. [11, арк. 1-15]. Знайомлячись із тематикою цих статей можна дійти висновку, що М.М. Авдальян започаткував декілька напрямів досліджень й досі актуальних серед сучасних краєзнавців, передусім у галузі топоніміки. Декілька з окреслених ним проблем, вочевидь, потребують подальшої розробки. Звертає увагу той факт, що М.М. Авдальян, вірменин за національністю, був справжнім українським патріотом, а його статті як українською, так і російською мовою досі мають неперехідне значення для патріотичного виховання нашої молоді.

Проте у 1980-х рр. творча активність М.М. Авдальяна через проблеми особистого характеру поступово стихає. Він вже не бере участі у виданні російськомовної версії «История городов и сел Украинской РСР. Херсонская область», що вийшла друком у 1983 р. Редакція тому зазначає, що у ньому використані матеріали його нарисів, опублікованих в українському виданні [12, с. 662].

На жаль, під питанням дата смерті краєзнавця. Остання публікація, що датується 1991 р. цілком могла бути посмертною, а відомостей про дату смерті за місцем прописки відсутні в архіві обласного відділу РАЦГ. Не вдалося також зв’язатися з родичами краєзнавця. Фонд, утворений у держархівів Херсонської області, потребує додаткових надходжень документів про життя і творчість М.М. Авдальяна з метою вшанування пам’яті людини, яка зробила значний внесок у розвиток краєзнавства на Херсонщині.

Список джерел та літератури:

1. 1. Державний архів Херсонської області (далі — держархів Херсонської області). Ф.Р-4009 Краєзнавці Херсонщини. Оп. 14 Авдальян Михайло Мелконович (1921-[1991])-краєзнавець. Спр. І.Арк. 1-21.
   2. Історія міст і сіл Української РСР. Херсонська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971.
   3. Авдальян Михайло Мелконович. Збірка статей із краєзнавства / М. М. Авдальян. — Херсон: РІПО, 2010. — 100 с.
   4. Ягорльщкий Кут — Википедия [Электрон, ресурс].
   5. Краєзнавці України (сучасні дослідники рідного краю): Довідник / Всеукраїнська спілка краєзнавства. — К.. Кам’янець-Подільський. 2003. — Т.1. -272 с.
   6. Держархів Херсонської області. Ф.Р-4009 Краєзнавці Херсонщини. Оп. 14 Авдальян Михайло Мелконович (1921- [1991]) — краєзнавець. 1963-1991. Спр. 1-6.
   7. Авдальян М.М. Херсонская область: Краткий географический очерк. — Херсон. 1957.
   8. Авдальян М.М. Херсонский экономический административный район: Географический очерк. — Херсон: Херсонское книжно-газетное издательство, 1960.- 130 с.
   9. Авдальян М.М. Промышленные узлы Херсонского территориальнопроизводственного комплекса / Автореф. дис… канд. геогр. Наук. — Киев: КГУ им.Тараса Шевченко, 1969. — 20 с.
   10. Держархів Херсонської області. Ф.Р-4009 Краєзнавці Херсонщини. On. 14 Авдальян Михайло Мелконович (1921- [1991]) — краєзнавець. 1963-1991. Спр. 6. Арк. 1-83.
   11. Там само.-Спр. 5,- Арк. 1-15.
   12. История городов и сел Украинской СРСР. Херсонская область. — К., 1983. -С. 662.