Нагороди вермахту в колекції каховського історичного музею. (Шевченко З.К.)
Шевченко З.К. (м.Каховка)
У фондах Каховського історичного музею зберігається невелика колекція нагород Третього рейху. До її складу входять хрест «За військові заслуги» 1-го класу з мечами, медаль «Зимова компанія на Сході 1941-1942 рр.» (так звана «Східна медаль»), нагрудний знак «За поранення», нагрудний знак «За ближній бій» та нагрудний Штурмовий піхотний знак ( Н-1249, Н-1250, Н-1252, Н-1253, Н-1254), які надійшли до фондів музею за актом №2269 від 10 грудня 1985 р. на підставі наказу Херсонського обласного краєзнавчого музею №12 від 26 червня 1985 р.
Орден «Залізний хрест» 1-го класу (відтворення; ВС-1218) надійшов до музею за актом №2 ВС від 16 лютого 2011 р. Він був подарований членом військово-історичного клубу «Каховка» О.Супруновим до ювілею музею.
Всі нагороди, окрім «Залізного хреста» 1-го класу надходження 2011 р., надійшли за радянські часи, коли довідкової літератури по цій тематиці майже не існувало. Тому вони були атрибутовані не в повному обсязі, а деякі з них, навіть, невірно.
З появою спеціальної літератури про німецьку фалеристику, ми маємо можливість більш детально, на прикладі навіть невеличкої нашої збірки, розглянути історію деяких нагород Третього рейху.
Уряд Німеччини на чолі з А.Гітлером за дванадцять років створив різноманітну систему нагородження, але суть-то військових орденів і медалей було всього чотири: «Залізний хрест», хрест «За військові заслуги», «Германський хрест» і так звана «Східна медаль» («За зимову компанію на Сході 1941-1942 рр.»). Решта нагород, або не відносилася до другої світової війни, або не мала статусу ордена чи медалі. Це -військові знаки, манжетні стрічки, почесні щити, тощо.
Потрібно зазначити, що серед німецьких нагород не було жодної з портретом А.Гітлера, або його імені.
Нагороди Третього рейху розроблялися на основі історичного минулого Германії, поєднуючи у собі традиційну символіку з символікою НСДАП.
Тевтонський хрест з давніх часів використовувався у германській геральдиці і здобув продовження свого існування у, мабуть, найславетнішій нагороді Німеччини минулого століття — «Залізному хресті». Перше запровадження «Залізного хреста» відбулося ще 1813-го року у часи війни з Наполеоном. Засновником ордену був прусський король Фрідріх Вільгельм III; автором проекту став відомий прусський архітектор, професор Берлінської академії Карл Фрідріх Шинкель [З, с. 28]. В основі ордена лежав чорний рівносторонній тевтонський хрест з срібною окантовкою.
З того часу форма і кольорове рішення «Залізного хреста», практично, не змінювалося, не дивлячись на те, що «Залізний хрест» за всю свою історію впроваджувався чотири рази: для кожної нової війни, в яку вступала Німеччина—181 Зр.,1870 р., 1914 р., 1941 р. [1,с. 25].
Першого вересня 1939 р., тобто в перший день війни, яка стала через декілька днів другою світовою війною, Гітлер запровадив нову версію «Залізного хреста» — загальнонаціональну військову державну нагороду.
Автором проекту став майстер-гравер Еміль Ешер. Впровадження відбулося в чотирьох ступенях: «Залізний хрест» 2-го класу, «Залізний хрест» 1-го класу, «Рицарський хрест» (впроваджувався вперше), «Великий Залізний хрест». До кінця другої світової війни загальна кількість ступенів «Залізного хреста» виросла до восьми [1, с. 29].
«Залізний хрест» став наймасовішою нагородою нацистської Німеччини у другій світовій війні, самим використовуваним символом після свастики у часи Третього рейху.
У музейній колекції нагород Німеччини є «Залізний хрест» 1-го класу (відтворення). Ним нагороджували особистий склад Вермахту, військ СС, нацистських партійних організацій, а також іноземців, які активно допомагали Німеччини у її завойовницьких операціях.
Вручався «Залізний хрест» 1-го класу за виконання від 3-х до 5-ти особливо складних бойових завдань і виявлення відваги в бою. «Залізним хрестом» 1-го класу було нагороджено біля 450 тисяч чоловік [2, с. 82].
Опис нагороди:
Хрест складається з двох частин: залізної основи та лицевої рамки, яка виготовлена із, так званого, «німецького срібла» (сплав міді, цинку та нікелю). Обидві частини спаяні. Центр хреста вичорнений. На перехресті розміщена мініатюрна свастика. На нижньому промені — рік заснування нагороди: 1939. Зворотній бік хреста плоский і гладенький, має шпильку для кріплення. Хрест носився у центрі лівої нагрудної кишені кітелю.
В колекції музею є ще одна нагорода, яка майже з самого початку війни стала невід’ємною частиною нагородної системи Третього рейху. Це — хрест «За військові заслуги» 1-го класу з мечами, заснований 18 вересня 1939р. Цією нагородою нагороджували військовослужбовців, які знаходилися на фронті, але не підпадали під критерії нагороджених «Залізним хрестом». Право на цю нагороду мали також всі представники Вермахту, співробітники охоронних служб, іноземні союзники Німеччини.
Хрестом «За військові заслуги» 1-го класу з мечами нагороджено 483 603 чоловіка [2, с. 98].
Опис нагороди:
Знак нагороди уявляє собою мальтійський хрест, у центрі якого на тлі схрещених мечів розміщена свастика. На плоскому зворотному боці -застібка: зазвичайно широка пряма чи фігурна голка. Нагорода виготовлялася з цинкового сплаву та покривалася сріблом. Деяка кількість хрестів, що були виготовлені на початку війни, виготовлялися повністю із срібла 800-ої проби.
Нагороду носили на лівій нагрудній кишені.
Дуже поширеною і шанованою була медаль «Зимова компанія на Сході 1941-1942рр.», або «Східна медаль», що заснована 26 травня 1942 року. Нагороджувалися нею учасники кровопролитних боїв, що точилися на радянсько-німецькому фронті у зимовий період 1941-1942 років. Нагороду вручали навіть військовослужбовцям, які не приймали участі в боях, але перебували у зимовий період на передовій не менше 60 днів. Могли бути нагородженими і союзники Німеччини, особливо італійці та румуни. [1, с. 71] Військовослужбовцям, які мали обмороження, окрім медалі вручався знак «За поранення». «Східну медаль» німецькі солдати називали ще «мороженим м’ясом».
4 вересня 1944 року указом Верховного командування Вермахту нагородження медаллю було припинено, бо радянсько-німецький фронт перемістився до Західної Європи.
Дизайн медалі розробив унтер-шарфюрер СС Ернст Краус [1, с. 71].
Опис нагороди:
Медаль кругла. На лицевому боці у верхній частині — зображення шолому і ручної гранати. Посередині зображено австрійський орел зі свастикою у кігтях. На зворотному боці вибито напис «Winter chlacht im osten 1941/42», під яким зображено схрещені меч та вінок. Медаль носили на темно-червоній стрічці із біло-чорно-білою смугою. Червоний колір — пролита в боях кров, білий — російські сніги, чорний — пам’ять про загиблих.
Серед нагрудних знаків, мабуть, найпоширенішим є знак «За поранення», який був заснований відразу ж після початку другої світової війни, а точніше — 1 вересня 1939 року. Нагороджувався ним особистий склад військових сил, поліції, а з 1943року і цивільне населення, які отримали поранення під час повітряних нальотів. Знак мав три ступені: першу (золочена мідь) за п’ять і більше поранень; другу (посріблений сплав латуні і цинку) за три-чотири поранення середньої тяжкості; третю (чорнена латунь, або сталь) за одне-два поранення середньої тяжкості [1, с. 150].
Право вручення знаку мали командири частин, починаючи з командира батальйону, а також старші посадові особи медичних закладів.
Опис нагороди:
Знак уявляє собою овал, облямований лавровим листям, в середині якого на схрещені мечі накладені сталевий шолом зразка 1935 року зі свастикою. Носився знак на грудях ліворуч нижче усіх інших нагород. Іноді носився дуже низько: біля самого ременю.
Ще один нагрудний знак — «Штурмовий піхотний знак», заснований 20 грудня 1939 року наказом генерал-полковника фон Браухича для нагородження військовослужбовців піхотних немоторизованих і гірськострілецьких частин. Нагороджувати знаком мали право командири полків і окремих частин. Це був найпоширеніший військовий знак, не враховуючи знака «За поранення».
Знаком нагороджувалися, як офіцери так і солдати за участь в трьох атаках, або бойових діях протягом не менше трьох днів [1, с. 141].
Опис нагороди:
Знак є посрібленим. Уявляє собою вінок з дубового листя з вплетеною в нього стрічкою, в якому навскіс розміщена гвинтівка моделі К-98. У верхній частині вінка — нацистська емблема: орел зі свастикою в кігтях. Кріплення у вигляді вертикальної голки на звороті. Розмір нагороди: 46 х 46 мм. Знак носився зліва на грудях під «Залізним хрестом» 1 -го класу.
І останній знак у музейній колекції — нагрудний знак «За ближній бій», або «За участь у рукопашному бою» 1-го ступеню (бронзова ступінь). Заснований 25 листопада 1942 року.
Ним нагороджувалися солдати і офіцери німецької армії, які приймали участь у рукопашних сутичках. Під терміном «рукопашна сутичка» мався на увазі бій, у якому застосовували зброю ближнього бою — ножі, багнети, ручні гранати [2, с. 119].
Існувало три ступені знаку: бронзова, «срібна», «золота».
Бронзовий варіант нагороди вручався за участь не менше ніж у п’ятнадцятиденних рукопашних боях.
Ескіз знака був розроблений фірмою Вільгельма Пикхауза у Берліні.
Опис нагороди: Знак уявляє собою бронзову зв’язку дубового листя, близьку за формою до квадрату, в центрі якої розміщено схрещені ручна граната і кинджал, над якими — орел зі свастикою. Нагрудний знак виготовлений з бронзи. Пізніше виготовлювався з цинку. Носився на лівому боці на один сантиметр вище нагрудної кишені.
Колекція нагород Каховського історичного музею є невеликою, але навіть за нею можна прослідити в якоїсь мірі нагородну систему Третього рейху.
Залізний хрест, сталевий шолом, імперський орел, свастика — це не просто відомі аксесуари, це символи тієї фашистської Німеччини, що, як би ми не хотіли, назавжди вписані в її історію, також як і в історію людства.
Список джерел та літератури:
- Курылёв О. Боевые награды Третьего рейха / О.Курылёв,- М.: Эксмо, 2006.-351 с.
- Тарас Д. Боевые награды СССР и Германии II мировой войны /Д.Тарас.- М.: ACT, Минск: ХАРВЕСТ, 2002,- 143 с.
- Ульянов В.Б. Железный крест и крест за военные заслуги / В.Б.Ульянов.- М.-504 с.