Каталогізація, вивчення і трансляція музейної спадщини в експозиційній роботі на прикладі орнітологічної колекції ХОКМ (Ємельянова С. Ф.)
Ємельянова С. Ф. (м.Херсон)
За останні роки музей підготував декілька каталогів з фондових колекцій, природничого напрямку серед них не було.
Тому в 2009 році була розпочата робота по уточненню, упорядкуванню зоологічних зборів та створенню електронної бази даних природничого фонду.
З її застосуванням у музеї закладаються основи для оперативного наукового опису та подальшої каталогізації предметів.
Як відомо, основу музейної природничої експозиції становлять природничо-наукові колекції, вони дають можливість репрезентувати групи музейних експонатів згідно з систематикою, а ті в свою чергу в сукупності дають науково-образне уявлення про основні етапи історії розвитку і сучасного стану природних об’єктів нашого краю, їх різноманітність, поширення, регіональні особливості тощо. За таких умов відбувається цілісне сприйняття експозиції.
Природничо-наукові колекції ХОКМ являють собою систематизовані зібрання об’єктів природи. Включають як об’єкти живої, так і неживої природи, в т.ч. спеціально оброблені (гербарій, мокрі препарати, опудала, тушки, яйця тощо). У число природничо-наукових колекцій входять: ботанічні, зоологічні, геологічні, палеонтологічні та інші.
Музей будує свою роботу, ґрунтуючись на експонаті, тому вивчення фондів музею та комплектування колекцій має для музею базове значення.
Серед зоологічних колекцій своєю чисельністю, а головне видовим складом вирізняється орнітологічна колекція, значна частина якої була сформована наприкінці XIX- початку XX ст. та є найдостовірнішим документальним свідченням видового складу орнітофауни регіону в ті часи.
На жаль, далеко не всі з них належним чином систематизовані та каталогізовані, внаслідок чого оперативний доступ до інформації обмежений.
Наукове опрацювання музейних природних фондів забезпечує не тільки вивчення музейних колекцій з метою отримання нових знань, а розглядає й інші напрямки, серед яких організація обліку, зберігання, сучасний стан, подальше наукове комплектування.
Орнітологічні матеріали в музеї представлені декількома формами зберігання: чучелами та тушками (набиті ватою та виготовлені методом накрутки, висушені шкірки птахів), гніздами з кладками яєць (шкаралупа яєць, з якої видалено вміст) тощо. Зовсім незначна кількість розгорнутих і висушених крил птахів, до речі на них значно зручніше вивчати питання морфології крила, забарвлення, линьки і т. д., ніж на складених крилах тушок. Яйця зберігаються як поодинці, так і у вигляді кладок, колекція гнізд з кладками найбільш цінна.
Безсумнівну цінність представляють меморіальні колекції, зібрані за тривалий період, вони дозволяють характеризувати зміни стану фауни в історичному плані, особливо на територіях, які зазнають незворотної антропогенної трансформації.
Як правило, меморіальні колекції пов’язані з видатною особою, в нашому випадку з ім’ям Й.К. Пачоського.
У 1897 року Херсонське земство запроваджує посаду губернського ентомолога, яку з самого початку зайняв Йосип Конрадович Пачоський (1862-1942рр) — вчений, всесвітньо визнаний фахівець з вивчення проблем загально біологічного характеру, краєзнавець, невтомний мандрівник.
Широке коло наукових інтересів, велика ерудиція та працездатність дозволили вченому за досить короткий час створити ентомологічний кабінет, який і став родоначальником природно-історичного музею.
Й.К. Пачоський був фахівцем широкого профілю. Для вченого характерна багатогранність наукових напрямків досліджень, тож під час своїх численних поїздок та екскурсій він уважно спостерігав за всіма тваринами, хоча найбільше захоплювали птахи. Разом з фауністичними дослідженнями, працями по систематиці окремих груп птахів, вивченням внутрішньовидової мінливості, він займався їх охороною, міграцією тощо.
Йосип Конрадович був серед перших вчених, хто стояв біля витоків досліджень з охорони природи та брав участь у формуванні принципів охорони природи і галузі раціонального природокористування. Уміло поєднував в своїй діяльності глибокі теоретичні дослідження з розробкою прикладних аспектів природознавства і вирішенням практичних господарських завдань та одночасно невпинно трудився над створенням колекцій, зокрема і орнітологічної.
Виняткова спостережливість Й.К. Пачоського дозволяла йому бачити в житті птахів те, що випадало з поля зору інших дослідників. Ось чому наведені ним відомості настільки повні та цікаві, що й досі широко використовуються сучасними орнітологами. А його підхід до розгляду природи як єдиного цілого і устремління бачити явища так, як вони реально в ній відбуваються прискорили розвиток комплексних природничих досліджень на території Херсонської губернії.
Херсонська губернія охоплювала значну територію, після кількох внутрішніх перебудов була поділена на шість повітів: Олександрійський, Анан’євський, Єлисаветградський, Одеський, Тираспольський і Херсонський. Велась інтенсивна експедиційна діяльність по вище зазначених повітах та здійснювались недовготривалі екскурсії околицями Херсона.
Й.К. Пачоський та препаратор Т.І. Барей активно поповнювали колекції, зокрема і орнітологічну.
Варто підкреслити, що завдяки зусиллям лише двох співробітників (самого Й.К. Пачоського як завідувача музеєм та препаратора Т.І. Барея) для експозиції було виготовлено декілька тисяч експонатів птахів, у середньому щорічно не менше 100 екземплярів.
Поповненню колекцій активно сприяли Ф.Е. і К.Е. Фальц-Фейни, Г.Л. Скадовський, А. Браммер, Розанов та інші.
Творча спадщина Й. К. Пачоського досить вагома. Вчений є автором понад 300 наукових праць. Він залишив в музеї величезні природничі колекції, які сьогодні не тільки зберігаються, а й експонуються.
Колекція скульптур птахів, засновника музею Й.К. Пачоського та препаратора Т.І. Барея, налічує більш як 750 експонатів та за видовим різноманіттям і натурному оформленню є однією з найкращих в регіоні.
Крім виготовлення тушок та опудал птахів Й.К. Пачоський проводив сотні і тисячі розтинів пташиних зобів і шлунків (так, на 1901 р. їх було зроблено — 1447, на 1904 р. — 1740 р. до 1908 р. — 2000 р.) і на підставі проведених досліджень видав ряд робіт, в яких обґрунтував висновки щодо значення багатьох птахів для сільського господарства. Такі дослідження були досить складними, бо доводилося визначати видовий склад поглинутих комах. Це питання було важливим для практики і в той же час цікавим з точки зору біології птахів.
Й.К. Пачоський при цьому відзначав і естетичний бік взаємовідносин людини і птахів, який повинен був враховуватися.
У 1906 році вперше Й.К. Пачоським був складений загальний «Обьяснительный каталог естественно-исторического музея» на 207 сторінок, в якому вказано, які експонати знаходились в експозиціях.
До 1915 року всі зоологічні експонати мали друковані етикетки з указівкою як латинських так і російських назв, місцезнаходженням та ким добуті ці експонати. Багато часу приділялось збереженню існуючих експонатів, їхній дезинфекції.
Надходження нових зразків до орнітологічної колекції, хоча й менш масштабне, відбувалося і за радянських часів.
Починаючи з 50-х років XX ст. у фонди надходило щорічно від 3-9 експонатів (опудала, тушки, гнізда, тощо). Це пов’язано перш за все з тим, що по-перше уже була створена колекція пташиного населення півдня України; по-друге, значно зменшилась кількість птахів в природі через надмірний антропогенний пресинг, а також збільшився перелік птахів, які охороняються законом.
Виняток складають лише 1973-1976 рр, де об’єм робіт значно збільшується. Так, у 1972 р. — 15 од., 1973 р. — 21 од., 1974 р. — 38 од, 1975 — 56 од, 1976 р. — 48 од. Препаратор мав дозвіл на право відстрілу птахів протягом року, передбачалась побудова нової експозиції по вул. Леніна, 9 (сучасн. Соборна). Були надходження з Асканійського та Миколаївського зоопарків, Херсонського гідропарку. В наступні роки і аж до сьогодення поповнення незначні.
Птахи — досить численна та широко поширена група тварин. У межах області розташовані узбережжя Чорного та Азовського морів, Нижньодніпровські плавні — найважливіші у Європі маршрути сезонних перельотів птахів. Тому в експозиції птахи займають особливе місце, найбільш численні представники водно-болотяного комплексу.
Проведений в процесі роботи аналіз колекційних зборів ясно показав їх видову, територіальну і хронологічну нерівнозначність. Це цілком закономірно, оскільки ні одна колекція, навіть найбільша, не може вирішити всіх питань, пов’язаних зі змінами фауни, ідентифікацією видів і т.д. Вкрай важливо, що у перегляді колекції і визначенні видової належності істотно допомогли орнітологи з Чорноморського біосферного заповідника, національного природного парку «Білобережжя Святослава» та регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса». Це дало змогу на етапі формування каталогу запобігти помилкам і активізувати роботу.
В 2017 році видано «Каталог орнітологічної колекції Херсонського обласного краєзнавчого музею». Він складається з трьох частин: «Птахи фауни України», «Екзотичні птахи» та «Свійські птахи». На сьогодні колекція птахів налічує 1709 особин, що належать до 292 видів 63 родин, до каталогу не ввійшла колекція яєць та гнізда птахів.
Наукові колекції та створений на їх основі каталог, перш за все слугуватиме джерелом інформації і може бути використаний для ідентифікації біологічних видів та оцінки різноманіття фауни. А це в свою чергу дозволить науково-обґрунтовано оцінити її зміни та сучасний стан, і, що дуже важливо, можуть бути використані для прийняття оперативних рішень і заходів з охорони та раціонального використання ресурсів тваринного світу.
Але незмінною для нас залишається основне завдання — збереження колекції та передача її нащадкам. Експозиційна та виставкова діяльність буде спрямована на створення нових експозицій, удосконалення та доповнення існуючих.