З історії створення меморіальної кімнати Й. К. Пачоського у відділі природи ХОКМ. (Дерюжина А. В. )
Дерюжина А. В. (м.Херсон)
В знак пам’яті видатного вченого-біолога Й.К. Пачоського в музеї природи була створена меморіальна кімната. Творча спадщина якого чекала нагоди аби повернутися в рідний дім. Наприкінці 1980-их років музей повернув собі будівлю по вулиці Горького, 5. Нагадаю, що на початку XX століття на базі ентомологічного кабінету виник Природничий («Естественно-исторический») музей Херсонського губернського земства по вулиці Вітовській (нині Театральна, 5). Його завідувачем став Й. К. Пачоський. У радянський час цей музей декілька разів змінював назву, об’єднувався з історико-археологічним музеєм в єдиний краєзнавчий музей, будівля використовувалась не за призначенням, при цьому фондові колекції знаходились в історичній будівлі збудованій для музею в 1906 році.
Й.К. Пачоський — видатна історична постать, яка залишила вагомий науковий спадок в науку. Поляк за національністю, він народився на Україні, найплідніші роки свого життя прожив у Херсоні і лише в зрілому віці виїхав до Польщі.
Слід зазначити, що створення меморіальної кімнати безпосередньо пов’язано з будівлею природничого музею, де проводились дослідження вченого, історією відтворення меморіального куточка. Та це й не дивно, саме Й. К. Пачоським було зібрано унікальні колекції Херсонської і Таврійської флори, комах, ссавців, птахів, риб та рептилій. Ці зібрання мають велику наукову цінність, в свій час ними користувалися відомі вчені такі як А.К. Мордвилко, Н. В. Цингер, А. А. Браунер.
За часів роботи Пачоського музей став помітним осередком науково-просвітницької, видавничої і збиральницької діяльності.
Тому при побудові першої експозиції, присвяченій пам’яті вченого в 1992 році були використані матеріали, які базувались на дослідженнях, що проводились на території Херсонської губернії, зокрема флористичних дослідженнях та наукових публікаціях. Тематичні блоки розповідали про життя та діяльність вченого, особливо про Херсонський період — 1897-1923 років, коли за ініціативи молодого вченого розпочалась плідна робота по вивченню флори та фауни нашого краю. В експозиції можна побачити фотокартки того часу, рукописи, численні наукові праці, ентомологічні коробки, чучела ссавців, спиртові препарати, гербарії, зроблені руками вченого. Працюючи разом з препаратором Томасом Бареєм, він створив рідкісну колекцію птахів Херсонської губернії, яка і нині є еталоном таксидермічної майстерності.
Експозиція за такими тематичними розділами проіснувала до початку 2005 року. Саме в ці роки велась плідна співпраця з науковцями Херсонського Державного Університету, з кафедрою ботаніки та польськими вченими і стало очевидним, що масштаби теми, багатство музейного зібрання вимагають іншої наукової концепції. Тому в 2009 році розпочалася робота зі створення нової доповненої експозиції. Так як за останнє десятиріччя з’явився новий матеріал, який відтворює життя та діяльність Пачоського у польський період.
Пожвавленню науково-освітньої роботи, посиленню її емоційного впливу сприяло відкриття оновленої експозиції, зросло значення музею як методичного центру.
На протязі свого життя Й. К. Пачоський досліджуючи живу природу, дуже багато подорожував, багато часу проводив в ботанічних експедиціях, що охоплювали територію України, Польщі, Білорусії, Північного Кавказу, Югославії, Болгарії,тож було вирішено помістити і географічну карту, що містить маршрути експедицій вченого.
У музеї розкрито умови формування наукового світогляду та подальшого розвитку Й.К. Пачоського як дослідника й особистості, відтворено періодизацію життя та наукової діяльності вченого, його внесок у розвиток флористики, ботанічної географії, фітосоціології, лісівництва, сільськогосподарської ентомології, зоології, мисливства, охорони природи.
Наукова діяльність Й.К. Пачоського розглянута в контексті розвитку біологічної науки в Україні. Він став фундатором нової науки фітосоціології (геоботаніки) — науки про рослинні угруповання, яку він обґрунтував на основі відкритого ним закону про розвиток ценозів від простих агрегацій до складних угруповань. В своїх працях він використав еколого-ландшафтний підхід до вивчення різноманітності рослинного покриву в різних екологічних умовах. Доведено, що науковий доробок вченого став основою для розвитку нових ідей і задумів щодо подальших біологічних досліджень. Закінчується експозиція працями молодих науковців-ботаніків, які й сьогодні продовжують справу Й.К. Пачоського.
Колекція рукописів, наукових книг, експонатів природного спрямування, створених вченим є досить великою, різноманітною і потребує глибокого вивчення та каталогізації. І хоча на сьогоднішній день все рідше й рідше знаходяться матеріали стосовно його життя та роботи, пошук їх продовжується.
Найбільшою мрією Й.К. Пачоського було видання рукопису «Херсонська флора» том II, що охоплює Дводольні Покритонасінні рослини, які він упорядковував з такою любов’ю. Зауважу, І том цієї фундаментальної праці вийшов друком ще в 1914 р., а 2000 -сторінковий рукопис II тому зберігався понад 85 років у нашому музеї. Вперше видати II том Херсонської флори намагалась у 30-ті роки XX ст. завідувач Херсонського краєзнавчого музею (тоді Херсонський природно-історичний музей) Пауліна Борисівна Тихонова. Принаймні, про це свідчить написана Й.К.Пачоським і підписана 20.03.1930 р.передмова до II тому Херсонської флори, що була надіслана ним з Познані, і яка зберігається у ХОКМ. Однак, П.Б. Тихоновій не вдалося організувати видання другого тому. Завідувачку музею, яка дуже шанобливо ставилася до самого Йосипа Конрадовича і залишеного ним в Херсонському музеї надбання, було репресовано. Необхідно вілляти належне зусиллям вченого (Пачоский И.К. Описание растительности Херсонской губернии. Выпуск III. Плавни, пески, солончаки, сорные растения), який завершував серію присвячену рослинності Херсонської губернії (перші два томи були видані ще під час перебування Й.К. Пачоського в Херсоні у 1915 та 1917 роках). Не викликає сумніву, що якби Пауліна Борисівна мала найменшу можливість видати II том Херсонської флори, то обов’язково зробила б це, однак зла доля розпорядилась інакше, і закинула її майже на 20 років до ув’язнення. Лише у 2008 році, завдяки старанням польських вчених,був виданий II том «Херсонської флори». Це видання стало проявом шани Й.К. Пачоського, даниною пам’яті всім музейникам, що зберегли рукопис та справжній подарунок європейській спільноті ботаніків.
На сьогодні Музей природи є не лише культурним закладом, де може відчути тишу історичної давнини в Меморіальній кімнаті Й.К. Пачоського, але й науковим осередком.
Наш музей вже понад 100 років зберігає ту неповторну атмосферу, що оточувала вченого, видатного природознавця, опікується і пропагує його наукову спадщину.
Хто б не завітав до музею, обов’язково відвідає кабінет. Меморіальний куточок з особистими речами вченого, являє собою фрагмент робочого кабінету, що немов би повертає відвідувача в той час. Дубові шафи, в яких зберігалися експонати, і зараз є мовчазними свідками плідної праці вченого.
Чільне місце в бібліотеці вченого займають книги з дарчими підписами та автографами відомих колег Пачоського,а також записи та помітки зроблені рукою Йосипа Конрадовича. Також можна побачити перші експозиційні шафи з експонатами, виготовлені Пачоським, рукописи вченого, гербарну сітку для засушування рослин та гербарну папку подаровану першим вчителем І.Ф. Шмальгаузеном. Досить часто відвідують музей і гості з-за кордону.
Колекції, зібрані засновником музею і сьогодні залишаються науковою базою для вчених та студентів вузів не лише України, а й інших країн.